Ткаченко: Національна економічна стратегія-2030 закладає план довгострокового розвитку креативної економіки в Україні

Існує пряма взаємозалежність між рівнем розвитку креативних індустрій та ВВП країни. Так, у 2019 році вага креативної економіки склала майже 4% доданої вартості в Україні.

Про це стало відомо під час заходу з широкого обговорення Національної економічної стратегії-2030 на тему «Підтримка креативних індустрій та індустрії гостинності», яке відбулося за участі Міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченко, представників Уряду та Офісу Президента, а також керівників профільних об’єднань.

“За останніми даними, у 2019 році вага креативної економіки складала майже 4% доданої вартості в Україні. У цій сфері працює понад 350 тисяч людей… Ми вважаємо, що той факт, що на креативну економіку почали звертати увагу, говорить, що її вага та вплив у подальшому будуть тільки зростати. Як розвивати креативну економіку у довгостроковій перспективі — відображено у нашому блоці Національної економічної стратегії. По-перше, це доступні фінансові можливості для креативних підприємців”, — наголосив Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, який керував розробкою цієї частини документу.

За його словами, йдеться про різні форми підтримки, залежно від секторів та форми господарювання: для майстрів художніх промислів — мікрогранти, для стартапів — креативні хаби з інкубаційними та акселераційними програмами, для видавців — кредити на привабливих умовах.

“Ми плануємо запустити в Україні креативні хаби як простори для розвитку креативного бізнесу, розширити грантові можливості, які надають наші державні інституції. А також повноцінно запустити систему кеш-ребейтів для іноземних виробників кіно, які почали проявляти великий інтерес до зйомок в Україні”, — підкреслив Олександр Ткаченко.

Керівник Центру економічного відновлення Кирило Криволап також наголосив на пріоритеті НЕС-2030 щодо покращення доступу представників креативної індустрії та індустрії гостинності до фінансів.

“Наразі частина креативних індустрій у кредитному портфелі банків складає менш як 1%. Наприклад, у державній програмі “5-7-9” готельний бізнес складає у портфелі кредитів близько 2%. Саме тому прийняття заходів задля підвищення доступу до фінансів має стати однією з пріоритетних сфер державної політики”, — зазначив Кирило Криволап.

Серед пріоритетів Національної економічної стратегії-2030, за словами Кирила Криволапа, також покращення системи освіти та розвиток компетенцій представників креативних індустрій та індустрії гостинності.

Зазначимо, над розробкою векторів “Розвиток креативних індустрій та індустрії гостинності” НЕС-2030 на платформі Центру економічного відновлення працювали понад 15 організацій, компаній, державних органів тощо. Усі заходи розроблялися разом з представниками індустрії та галузевих асоціацій, зокрема, з Асоціацією спілки туризму, Українською асоціацію туристичних кластерів, Туристичною асоціацією України, Українською кіноакадемією, Українською кіноасоціацією, а також за участі Державного агентства з розвитку туризму, представників профільного комітету Верховної Ради та Міністерства культури та інформаційної політики. Очікується, що ініціативи НЕС-2030 щодо розвитку індустрії гостинності та креативних індустрій увійдуть у План дій Уряду на 2021-2023 роки та проєкт рішення Уряду щодо формування економічної політики до 2030 року.