Як приватна медицина поставить хрест на державній: що чекає українців

Ні для кого не секрет що за останні кілька років медичної реформи було закрито колосальну кількість різних державних лікарень і медичних установ, починаючи з протитуберкульозних диспансерів, закінчуючи спеціалізованими лікарнями.

Про це пише Политека.

Але мало хто замислювався над тим, що ініціаторами, бенефіціарами і реалізаторами даного процесу є приватна медицина, з конкретними прізвищами і вигодонабувачами.

Для розуміння, процес такого швидкого знищення державних клінік починався не відразу, а після призначення на посаду ІО міністра охорони здоров'я пані Уляни Супрун, медична реформа якої законодавчо закріпила процес переходу всіх медичних закладів з державної власності, в НКП (неприбуткові Комунальні підприємства), розбивши даний перехід на три етапи. Начебто нічого істотного, але після переходу відбувається критична зміна для всіх державних медустанов, адже раніше медустанови не могли стає банкрутами і їх не можна було за законом закрити,а ось після переходу медустанов у форму власності НКП стало можна.

Паралельно з цим "реформатори" запустили процес з урізання повноважень Міністерства охорони здоров'я на користь новоствореної структури "національної служби здоров'я", якій законодавчо вирішили віддати фінансування всіх без винятку державних медичних установ. Тобто Міністерство охорони здоров'я начебто і є, а фінансуються державні лікарні вже через іншу структуру-НСЗУ (Національну службу здоров'я України), якою МОЗ на даний момент може тільки рекомендувати кого і як фінансувати, а не вказувати.

І не дивлячись на пандемію і десятки тисяч смертей, державні лікарні почали закривати, позбавляючи грошей через НСЗУ і вимагаючи термінового переходу в неприбуткові комунальні організації для подальшого банкрутства.

І якщо розбиратися в причинах даного явища, які багато українців вже охрестили геноцидом, ми повинні зрозуміти хто відповідає за цей процес, і впираємося в В.О голови НСЗУ Андрія Віленського і голову комітету охорони здоров'я у Верховній Раді - Михайла Радуцького.

А ось тут давайте розберемося, як так вийшло що Комітет з охорони здоров'я у Верховній Раді, який пише закони для всіх державних лікарень очолює Михайло Радуцький, яскравий представник приватної медицини. На обличчя як мінімум конфлікт інтересів, адже у пана Радуцького як відомо є бізнес-інтерес в одній з найбільших мереж приватних клінік "Борис", акції якої перед початком кар'єри чиновника Радуцький переписав на довірених осіб, Тим самим кожна закрита державна лікарня у зв'язку з "непродуманими законами" приносить пряму прибуток усім без винятку приватним лікарням, особливо таким великим як клініка "Борис". Логіка у лобістів приватних лікарень дуже проста, чим менше в Україні залишиться державних лікарень, тим більше клієнтів буде в їхніх власних приватних лікарнях. Ну а чим більше клієнтів, тим більше прибутку, адже людина готова платити будь-які гроші за медичну допомогу, особливо коли альтернативи у вигляді державних лікарень стає все менше.

Хто напоумив Зеленського призначити Михайла Радуцького головою Комітету з охорони здоров'я питання відкрите, адже на практиці Михайло Радуцький після старту другого етапу медичної реформи проявив себе як провальний законодавець, який за дивним збігом обставин не зробив нічого, щоб прибрати колізію в законах, яка забороняла місцевій владі фінансувати державні лікарні і в той же час забороняла фінансувати лікарні з НСЗУ і МОЗ. Форма законодавчої колізії полягала в наступному: стаття 89-90 бюджетного кодексу забороняє фінансувати медзаклади з місцевого бюджету, а закон" Про місцеве самоврядування " свідчив зворотне, тим самим блокуючи законні шляхи фінансування лікарень, адже чиновники просто боялися брати на себе відповідальність і порушувати Бюджетний кодекс.

Поки тисячі лікарів виганяли з роботи, а по всій Україні закривалися лікарні бо їх просто припинили фінансувати, законодавець Михайло Радуцький замість швидкого усунення грубої помилки в законах, яка вела до припинення фінансування сотень лікарень, просто самоусунувся і з більшою часткою ймовірності отримав врізультаті закриття державних лікарень потік свіженьких клієнтів і природно грошей через приватні клініки.

Оскільки процес ліквідації державних лікарень проходив по всій Україні, приватні лікарні отримали гігантський потік клієнтів і обсяг їх "подяки" таким як Радуцький потрібно вважати був дуже великим.

Шкода тільки далеко не всі українці зможуть оплатити лікування в приватних клініках, але їх доля як відомо комерсантів не хвилює. Немає грошей на лікування - ви медичний банкрут, йдіть вмирайте, нічого особистого-це просто бізнес.

Природно дана схема по знищенню державних лікарень могла працювати тільки за умови контролю над НСЗУ (Національною службою здоров'я України), через яку можна постійно зменшувати фінансування державних лікарень з формальних причин і яку по дивній випадковості очолив Андрій Віленський, колишній головний лікар найбільшої приватної мережі клінік "Добробут", також у минулому працює медичним директором приватної клініки "Ісіда".

Погодьтеся зручно, коли два яскравих представника і лобіста приватних клінік повністю контролюють через держапарат фінансування всіх без винятку державних лікарень, які прискореними темпами починають просто зникати.

Призначення на високі державні посади в медичній сфері людей з приватної медицини для проведення так званих "реформ" вже оплачені життями тисяч українців внаслідок штучного обмеження доступу до медичної допомоги, але процес навіть не думають зупиняти.

Адже не складно здогадатися, що керівництво приватних клінік в першу чергу бізнесмени, тому перед кожним лікарем ставлять цілком конкретне завдання, щоб клієнт (пацієнт) приносив прибуток. А якщо лікаря не вдається змусити подивитися з комерційної сторони на свого пацієнта, природно слід звільнення і кар'єру такого лікаря в нашій країні просто знищують.

Світова практика свідчить, що "апетити" власників приватних клінік в теорії повинна обмежувати страхова медицина, мовляв страхові агенти повинні контролювати лікарів і розбиратися чи не затягують клініки навмисно лікування, але в Україні як відомо страхову медицину не ввели, залишивши бізнесменів один на один з пацієнтами.

Саме тому державна медицина зараз головний ворог або конкурент приватної медицини, адже в державних лікарнях українці як ніяк поки ще можуть отримати доступну медичну допомогу про яку написано в Конституції.