Постійне незадоволення життям позбавляє людину здатності радіти і довіряти Богу.

Про це сказав керуючий справами Української Православної Церкви митрополит Антоній (Паканич), повідомляє Центр інформації УПЦ з посиланням на сайт «Православная жизнь».

«Ми часом не беремо до уваги, що день, як правило, починається з нарікань: не виспався, погана погода, втома, невдоволення іншими, роботою, сім'єю, недооціненість... І так цілий день. Поступово і непомітно для нас невдоволення зростає і нарікання стає другою натурою. Ми нарікаємо постійно. І небезпека полягає у тому, що нарікання переростає, часто непомітно для нас самих, у ненависть до Творця, ми у Ньому починаємо бачити джерело увсіх бід», - зазначив митрополит Антоній.

За словами владики, підступність невдоволення у його невловимості, воно «пускає глибоке коріння і позбавляє людину радості і віри».

Також керуючий справами УПЦ закликав ретельніше стежити за собою, щоб уникнути неуважності, яка призводить до безцільної трати часу і незадоволення життям.

Популярні новини зараз

Українцям дозволили не сплачувати за комунальні послуги: коли рахунки можна "заморозити"

Індексація пенсій у 2025 році буде не для всіх: хто опиниться за бортом підвищень

Дають лише 3 дні: в Україні змінилися правила повісток поштою, що це змінює для чоловіків

Податкова перевіряє українців за кордоном: що вже відомо

Показати ще

«Перше, що можна, хоча і важко - це переглянути свої заняття, коло спілкування, інтереси і твердо вирішити уникати всього, що лише забирає час і заважає зосередитися. Тільки робити це треба рішуче і чесно, а головне, постійно. Один раз не змінить звичок і схильностей. Друге - неодмінно помічати відхилення, поблажки собі і каятися в цьому. Але не так, щоб собі дозволяти то одне, то інше, заспокоюючи совість: грішний, покаюся потім, а поки, все-таки, дозволю собі відволіктися, розслабитися. І третє, що може бути і першим, це - просити допомоги Божої і нікого не засуджувати, не зневажати, не розбирати чужі немочі як привід для послаблення собі», - дав пораду архієрей.

За його словами, спочатку подібний самоконтроль може здатися нудним і непотрібним, проте важливо розуміти, що таким чином людина вдосконалюється.

«Все це і є боротьбою за зцілення душі з допомогою Божою від недбальства, байдужості, холодності по відношенню до Бога і людей. І які б думки або приклади не приходили на пам'ять, довіряти їм не можна. За життя душі треба боротися. Бездіяльність призведе до неуважності і духовної сплячки, тому і кличе Церква: «Восстаніте!», - відзначив владика.