Проблема виконання Нацплану щодо викидів полягає у неузгодженості з Енергостратегією України – Гриб

Нацплан щодо скорочення викидів потрібно узгодити з Енергостратегією України, а також запропонувати дієві фінансові механізми його реалізації.

Про це заявила народний депутат України, член комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Вікторія Гриб.

«Для того щоб дійсно підійти до вирішення питань Національного плану скорочення викидів, ми повинні розуміти, як ми будемо розвиватися далі. От якраз на ці питання в сьогоднішній енергетичній стратегії ми не отримаємо відповіді», - сказала Гриб.

Вона також наголосила, що енергетична галузь на сьогодні перебуває не в найкращому стані, і в разі не вирішення проблем на енергоринку, зокрема, щодо погашення заборгованості за вироблений струм, є загроза віялових відключень споживачів від енергопостачання.

«Давайте відверто дивитися на ті речі, що у нас є сьогодні. А це хаос в енергетичній галузі, це можливі віялові відключення, якщо ми будемо продовжувати в такому самому стилі, як сьогодні. Ми можемо говорити про те, що необхідно сьогодні наповнювати бюджет. Так, необхідно його наповнювати, але чим? Якщо на сьогодні всі практично теплові, атомні і зелена генерація знаходяться в такому стані, коли вони не знають, що буде далі, тому що їм сьогодні не сплачують ті гроші, які їм винні», - сказала Гриб.

Депутат зазначила, що сьогодні енергопідприємства не мають достатньо власних коштів для проведення екомодернізації відповідно до Нацплану скорочення викидів. І, на її думку, джерелом фінансування заходів Нацплану можуть стати кошти, які підприємства сплачують як екоподаток. І які на сьогодні використовуються не за цільовим призначенням.

«Якщо подивитися на фінансування, знаєте, можна за екологічні податки, які на сьогоднішній день сплачує бізнес, до речі, це величезні суми, можна закуповувати квіточки, і деякі так і роблять, тому що це також екологія, а можна спрямовувати їх якраз на те, щоб встановлювати сьогодні фільтри сірко-, азото-, пило очистки», - запропонувала Гриб.

Раніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Нацплан щодо скорочення викидів був затверджений попередніми урядами без економічного обґрунтування та розрахунків, тому екомодернізація енергопідприємств має початися з 2023 року.

В свою чергу заступник міністра енергетики Максим Немчинов заявив про необхідність якнайшвидше визначитись з джерелами фінансування заходів Нацплану щодо скорочення викидів.

В протилежному випадку Україна матиме ще більший дефіцит електроенергії в системі вже наступного року, адже доведеться вимикати енергоблоки якщо на них не буде встановлене дороговартісне очисне обладнання. А втрата такого обсягу теплової генерацій – це пряма загроза енергетичної безпеки країни.

За підрахунками Міністерства енергетики на екологізацію енергетичної сфери потрібно понад 4,1 млрд евро. В свою чергу народний депутат, член парламентського комітету з питань екологічної політики та природокористування Леся Василенко наголосила, що виконання Нацплану зі скорочення викидів необхідно починати з найбільш реалістичних заходів щодо екомодернізацій. Депутатка зареєструвала постанову, де закликає уряд як найшвидше розробити механізми фінансування заходів Національного плану з скорочення викидів.