Для реалізації Нацонального плану щодо скорочення викидів від ТЕС та ТЕЦ влада має чітко визначити джерела його фінансування, оскільки без цього план реалізувати неможливо і тому українці не відчують покращення в екології.

Про це заявила гендиректор Директорату громадського здоров’я та профілактики захворюваності МОЗ Ірина Руденко.

«Плани – це дуже гарна річ, але вони повинні якось підкріплюватися певним фінансуванням. Тому що без фінансування, на жаль, не буде проводитись достатньої роботи», - сказала Руденко.

За її словами, реалізація Нацплану є необхідною, адже забруднення атмосферного повітря спричиняє шкідливий вплив на здоров’я людей. А проведені з 1993 року дослідження засвідчили стабільне забруднення атмосферного повітря канцерогенними сполуками у великих промислових містах, таких як Київ, Кривий Ріг, Запоріжжя, Дніпро, Миколаїв, Одеса. Тож проблема зниження рівня забруднення повітря є дуже актуальною.

«Міністерство охорони здоров’я зі свого боку підтримує цей Національний план. Вважаємо його дуже необхідним, актуальним. І його реалізація, ми сподіваємось, допоможе стабілізувати ситуацію», - зазначила Руденко.

Популярні новини зараз

Росія готується до масштабного наступу: коли чекати нової атаки

Готуйте гаманці: українцям за лічені дні підвищать тарифи на комуналку, що подорожчає

Відвикайте від опалення: українців просять зробити це до вимкнення, щоб не постраждати

Показники лічильника вже не аргумент: українців змушують платити за світло більше, ніж "накрутили"

Показати ще

Раніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Нацплан щодо скорочення викидів був затверджений попередніми урядами без економічного обґрунтування та розрахунків, тому екомодернізація енергопідприємств має початися з 2023 року.

В свою чергу заступник міністра енергетики Максим Немчинов заявив про необхідність якнайшвидше визначитись з джерелами фінансування заходів Нацплану щодо скорочення викидів.

В протилежному випадку Україна матиме ще більший дефіцит електроенергії в системі вже наступного року, адже доведеться вимикати енергоблоки якщо на них не буде встановлене дороговартісне очисне обладнання. А втрата такого обсягу теплової генерацій – це пряма загроза енергетичної безпеки країни.

За підрахунками Міністерства енергетики на екологізацію енергетичної сфери потрібно понад 4,1 млрд евро. В свою чергу народний депутат, член парламентського комітету з питань екологічної політики та природокористування Леся Василенко наголосила, що виконання Нацплану зі скорочення викидів необхідно починати з найбільш реалістичних заходів щодо екомодернізацій. Депутатка зареєструвала постанову, де закликає уряд як найшвидше розробити механізми фінансування заходів Національного плану з скорочення викидів.