Якщо ми не здатні радіти, коли бачимо каяття нашого брата, значить ми ще не стали справжніми християнами.
Як повідомляє Центр інформації Української Православної Церкви з посиланням на kp.ua, про це сказав керуючий справами УПЦ митрополит Антоній (Паканич).
«Напередодні Великого посту в храмах читають притчу про блудного сина. Центральний момент притчі, це слова про те, що людина, яка пішла від Отця в далеку країну, раптом прийшла в себе (див. Лк. 15, 17). У блудного сина стався таємничий внутрішній переворот. Він гостро відчув себе віддаленим від Отця і захотів повернутися в Отчий дім без всяких умов, нехай навіть і в якості останнього раба. В цьому і є суть каяття», - розповів митрополит Антоній.
Архієрей пояснив, що покаяння - це не просто формальне перерахування своїх гріхів на сповіді.
«Це глибинне усвідомлення свого віддалення від Бога і пекуче бажання повернутися в дім Отця. Якщо в людині народжується це почуття, він не висуває ніяких умов, він визнає своє падіння і віддає себе в руки Божі. Розповідь про це почуття каяття дуже важлива напередодні посту. Адже піст - це час покаяння, час відкидання гріха і боротьби з гріхом. І тут Церква каже нам, що головне - це правильний внутрішній настрій, а зовсім не зовнішнє дотримання правил», - продовжив керуючий справами УПЦ.
Мобілізацію в Україні посилять: ТЦК змусять працювати ефективніше
Потрібна повна заміна: Vodafone нагадав важливе правило для 4G
Приємна несподіванка: в Україні почали знижуватись ціни на деякі овочі
Зміни в правилах обміну валюти: заначка може перетворитися на розчарування
Владика зазначив, що в притчі про блудного сина можна бачити певну паралель до притчі про митаря і фарисея. «Розповідь починається з фрази про те, що у батька було два сини. І ми бачимо, знову ж таки, два типу взаємин з батьком. Один син пішов, але потім розкаявся і повернувся. А другий нікуди не йшов, постійно перебував у будинку батька. І ось цей другий син, подібно фарисеєві, вважав себе праведником. І коли він бачить, що батько проявляє милість не до нього, а до грішника, який кається, він засуджує батька», - розповідає архієрей.
«Це ще одне важливе нагадування напередодні Великого посту про те, що дотримання правил втрачає сенс, якщо в нашому серці немає любові до ближнього. Якщо ми не здатні радіти, коли бачимо каяття нашого брата, значить ми ще не стали справжніми християнами», - підсумував митрополит Антоній.