Січень -лютий 2014 року - в Криму за втручання Росії йде активна підготовка до виходу зі складу України;
5 лютого 2014 р. - мій виступ у Верховній Раді України з пропозицією розпочати процедуру розпуску ВР Криму;
5 лютого - 6 березня 2014 р. - тодішні очільники України переконують мене й українське суспільство у власній спроможності домовитися з керівництвом Криму виключно політичними методами (Голова ВР Володимир Рибак до 22 лютого, з 22 лютого - Олександр Турчинов, з 27 лютого - прем‘єр-міністр Арсеній Яценюк).
Одночасно між лідерами політичних партій, які прийшли до влади після Революції Гідності відбуваються торги щодо партійних квот у призначенні посадовців.
6 березня - ВР Криму призначає референдум на 30, згодом на 25 й остаточно на 16 березня 2014 року;
ПФУ затягує з ідентифікацією: мільйони людей ризикують лишитися без пенсій
"Забирають речі та застосовують силу": ТЦК все частіше "бусифікують" українців
Більше не безкоштовно: ПриватБанк почне брати гроші з 1 січня
Молитви до Бога та Пресвятої Богородиці на 1 січня: як правильно розпочати рік православним
7 березня - в.о. Президента, Голова ВР України О. Турчинов звертається до Конституційного Суду України щодо незаконності дій ВР Криму та незаконності референдуму;
14 березня - КС України ухвалює рішення про нелегітимність Кримського референдуму та незаконність дій ВР Криму;
15 березня - ВР України ухвалює рішення про розпуск Верховної РАДМ Криму;
16 березня - відбувається незаконний, нелегітимний рефеоендум в Криму.
Як бачимо, не лише агресивні й окупаційні дії Путінської Росії, а й злочинна бездіяльність влади України ДОЗВОЛИЛИ Верховній Раді Криму призначити та провести референдум!
Саме тому, нині варто не забувати про історичні уроки окупації Криму путінською Росією та бездіяльність високопосадовців України, за яку вони повинні нести відповідальність!