Український бізнес готовий проводити екомодернізацію промисловості, але розраховує на фінансову підтримку держави, як це було зроблено в країнах ЄС. Про це написав народний депутат, член парламентського комітету з питань правової політики Дмитро Шпенов у блозі на сайті «Кореспондент», коментуючи законопроект №4167 про промислове забруднення, який знаходиться на доопрацюванні у Верховній Раді. "Альтернатив екомодернізації національної промисловості немає. Відповідні технології коштують дуже дорого і довго окупаються. Тому вирішити дане питання можна тільки через механізм партнерства держави і бізнесу. Так, як вирішували це питання в Євросоюзі, досягти рівня якого прагне Україна", - написав Шпенов. Він підкреслив, В ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ в екомодернізацію підприємств були вкладені мільярди приватних і державних інвестицій, а бізнес, який інвестував в природоохоронні об'єкти, отримував численні преференції і пільги. У той же час в Україні хочуть покласти весь фінансовий тягар з модернізації промисловості тільки на бізнес. «У нас, на жаль, демонструється нерозуміння серйозності глобальних викликів, що стоять перед українською економікою в цілому і промисловістю зокрема. Держава всіляко уникає діалогу з бізнесом про можливу участь у співфінансуванні екопроектів», - зазначив Шпенов. За його словами, бізнес розуміє проблему і готовий її вирішувати, але запропонований владою шлях, викладений у законопроекті про зниження промислових викидів (№4167), є неприйнятним, зокрема в частині термінів проведення екомодернізації та джерел її фінансування. "Тільки на європейські НДТМ, впровадження яких заплановано законопроектом №4167, нашим промисловцям необхідно витратити не менше 270 млрд грн. Де взяти таку суму підприємствам, які другий рік намагаються впоратися з мільярдними збитками?» ,- написав депутат. Він також підкреслив: сліпе копіювання європейських НДТМ не передбачає ні Директива ЄС, на нашу угоду. Україні потрібно підготувати таке законодавство, яке буде враховувати реалії і можливості нашої промисловості та економіки в цілому, а також передбачити в нашій версії ндтм механізм локалізації – щоб українські виробники обладнання також могли взяти участь у програмах модернізації. Раніше президент об'єднання підприємств "Укрметалургпром" Олександр Каленков заявив, що законопроект про промислові викиди (№4167) повинен бути істотно доопрацьований: потрібно вдвічі збільшити терміни на екомодернізацію і забезпечити проведення екопровірок підприємств в рамках загального законодавства. У свою чергу гендиректор Центру екології та розвитку нових технологій Владислав Антіпов заявляв, що законопроект про зниження промислових викидів (4167) не повинен бути жорсткішим, ніж вимагають європейські директиви, його необхідно доопрацювати з урахуванням зауважень бізнесу. Нагадаємо, 21 травня Верховна Рада повторно провалила законопроект Про запобігання, зменшення і контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності (№4167), його відправили на доопрацювання.