Борис Патон був безперервним очільником Національної академії наук протягом половини століття і навіть більше. Він залишався на цій посаді навіть перед своїм сторіччям. Детальніше про це розповів колишній народний депутат і міністр освіти й науки, президент НУ «Києво-Могилянська академія» Сергій Квіт у програмі Євгена Рибчинського «Ще не вмерла».
Гість програми звертає увагу на те, що день народження Бориса Патона – це і день перших зборів ради Академії наук України, що стала Національною академією наук. Квіт зазначає, що Патон став її очільником у 1962 році і залишався ним досить довго.
Загалом особистість Бориса Патона ексдепутат описує як геніального дослідника та організатора науки взагалі. Тим не менш, Квіт вважає його діяльність з проголошення незалежності доволі суперечливою.
«Його останній внесок – це збереження інфраструктури наукових досліджень у 90-х роках. Тому що в цей час це можна було втратити повністю. Це була та консервативна позиція, яка мала позитивний ефект. Але пізніше цей консерватизм, що нічого не змінювати, уже тільки шкодив», - міркує колишній депутат.
Він пояснює, що у минуле не повернутися, зокрема у часи СРСР, а тому потрібно змінювати систему фінансування наукових досліджень. «Тобто гроші повинні бути, але вони не можуть потрапляти в той спосіб, як це робилось у 90-ті роки», - стверджує Квіт.
Мобілізація жінок у травні: кому доведеться йти до ТЦК
Компанія Apple "вбила" багатомільйонне місто одним рішенням: тепер можна зносити все
У Києві помітили величезну чергу до лікарні: що сталося
Попрощаєтесь зі своїм житлом? Що станеться з ухилянтами у новому законі про мобілізацію
Натомість він вважає, що фінансування своєю базою повинно мати національну економіку, також потребує змін сама структура наукових досліджень. Водночас Квіт акцентує на важливості зближення системи наукових досліджень із вищою освітою в Україні.
Нагадуємо, Колеги Патона розкрили обставини його смерті.
Раніше Знай.uа повідомляв про те, що у Києві провели в останню путь Бориса Патона.