Екскурс в історію з Русланом Бізяєвим: про підписання Пакту Молотова-Ріббентропа і відносини між СРСР і Польщею

Тему відносин Польщі та Союзу Радянських Соціалістичних Республік після Першої світової війни в новому випуску програми «Історичні хроніки» проаналізував політолог Руслан Бізяєв. Він також розповів про сприйняття Пакту Молотова-Ріббентропа, який з часом став трактуватися дещо інакше.

«До 1991 року було одне, єдиноправильне його трактування, в середині 90-х думки розділилися, і ось в останні три роки маятник хитнувся в протилежний бік», - розповідає Бізяєв про сприйняття Пакту Молотова-Ріббентропа.

Бізяєв заявив, що 23 серпня слід розглядати як дату великої історичної важливості.

«Це поворотний пункт в історії Європи і не тільки Європи. Зовсім нещодавно німецькі нацисти проводили зовнішню політику, яка була вельми ворожою по відношенню до Радянського Союзу. Але тепер ситуація змінилася, і ми перестали бути ворогами», - додав він.

За словами Бізяєва, з розвалом Російської Імперії на початку 1918 року на карті Європи з'явилися нові держави. Однією з них стала відроджена незалежна Польща.

«Втрата Росією польських земель, декрет радянського уряду про анулювання всіх царських трактатів про розподіл, ураження Німецької та Австро-Угорської імперій створили передумови для того, щоб на карті Європи знову з'явилося Польська держава», - заявив Бізяєв.

Політолог стверджує, що 28 червня 1918 року Польща приєдналася до умов Версальського договору, а стаття 87 цього договору свідчила, що східні кордони Польщі будуть визначені надалі.

«Що було надалі знають всі. Почалася радянсько-польська війна. Коли Червона Армія перейшла в контрнаступ, занепокоєний ситуацією польський уряд відправив з проханням про посередництво представника до бельгійського міста Спа, де Верховна рада Антанти розглядала питання, пов'язані з німецькими репараціями», - розповів політолог.

Бізяєв додає, що за дорученням прем'єр-міністра Д. Ллойд Джорджа лорд Керзон надіслав 11 липня в Москву наркому закордонних справ Г. В. Чичеріна ноту з пропозицією укласти перемир'я між Польщею і Радянською Росією. За його словами, у товаришів Леніна, Троцького та Тухачевського почалося, за словами Бізяєва, запаморочення від успіхів.

«Нота Керзона була відкинута. Особливо смішно виглядають умови укладення миру з Польщею», - впевнений Бізяєв.

За словами політолога, опинившись в повній міжнародній ізоляції, отримавши замість тріумфу поразку Ленін не знайшов нічого кращого як кричати про історичну справедливість... Але його ніхто не слухав.

«18 березня 1921 року в Ризі був підписаний мирний договір між РРФСР і «буржуазно-поміщицькою Польщею», згідно з яким призначені переможцями більшовики визнали кордон значно східніше лінії Керзона і зобов'язалися виплатити 10 мільйонів золотих рублів контрибуції. Звичайно, кордон 1921 року був написаний багнетом. І, як резонно вказують радянські історики, «Ризька межа» призвела до штучного поділу українського і білоруського народів», - заявив він.

Бізяєв зазначив, що після цього всі неясності на радянсько-польському кордоні припинилися, а Сталін розсудив резонно - не варто стукати в зачинені двері.

«Сталін зрозумів три речі:

- треба повернути СРСР статус суб'єкта в міжнародних відносинах;

- треба докорінно змінити структуру управління державою;

- потрібна потужна сучасна армія, а не погано навчена, слабо озброєна з некерованим натовпом;

І тоді можна буде кинути цю саму «лінію Керзона» прямо в голову англійцям і французам. І утруться. «Посмердять» і замовкнуть, так би мовити. Загалом так воно і вийшло», - резюмував Руслан Бізяєв.

Нагадаємо, раніше для Знай.ua Бізяєв розповів, що Перша світова війна закінчилася не миром, а перемир'ям.

Крім цього, для Знай.ua Бізяєв розповів про бурхливий розвиток армії Радянського Союзу в 30-х роках ХХ століття, яку називали найсильнішою в Європі.