Чи слід Україні назватися Руссю, щоб повернутися до своїх джерел? Про це у програмі «Романенко. Бесіди» розмірковує головний редактор видавництва «Ваклер» Сергій Удовик.
«Ми випали з інноваційної історії і повинні повернутися в неї. А Русь – це поняття інноваційне. Давня Русь – це Гардарикі, Країна міст. Так, міського населення там було всього п'ятнадцять відсотків, але саме міста визначали життя країни. Міста були точками збірки, там концентрувалися активи та звідти йшли поведінкові коди. Але якщо повернутися до Давньої Русі, тоді у нас випадає шматок власне української історії, а він теж дуже важливий. Тому потрібно поняття «Русь-Україна», яке насправді придумав не Грушевський – він його запозичив у Антоновича. І в 1930-х роках Коновалець відстоював саме назву «Русь-Україна». Це єднальна назва», - вважає гість програми.
На його думку, це ім'я важливе психологічно.
«У нас населення живе в бінарній матриці «свій-чужий». У нас будується етнографічна модель націоналізму: одна мова, одна нація, одні вишиванки. Але ця модель має властивість стискатися – в крайньому варіанті до Галичини. Свого часу Польща намагалася будувати свою модель на католицтві – в результаті втратила й Україну, і Литву, і врешті-решт дійшла до розділу. А в Україні унітарна модель тим більше працювати не буде – за бортом опиняться, наприклад, греко-католики», - говорить Сергій Удовик.