Архієрей спочив 2 листопада на 77 році життя після тяжкої, тривалої хвороби, повідомляє Центр інформації УПЦ.

За своє церковне життя владика збудував велику кількість храмів та монастирів.

При ньому розпочав своє відродження Свято-Успенський Святогірський монастир. Вінцем його таланту будівничого храмів став Покровський жіночий монастир у місті Червоний Лиман, про який владика дбав до останніх днів.

Однак головним у житті схиархієпископа Аліпія було прагнення понад усе зберігати чистоту Православної віри і піклуватися про спасіння душ його пастви. Він був духівником як мирян, так і багатьох священиків і монастирів.

***Схиархієпископ Аліпій народився 21 червня 1945 року у селі Маліївка Боровського району Харківської області.

Популярні новини зараз

Діятимуть оперативніше: ТЦК наділять новими повноваженнями

МОН планує скоротити тисячі ліцеїв: залишать лиш обраних

Більше жодної дистанційки: Міносвіти хоче повернути всіх за парти

Українських дітей можуть не пустити за кордон: оголосили нові правила

Показати ще

У 1966-1970 навчався у Московській духовній семінарії.

У 1968 році прийняв постриг у Троїце-Сергієвій лаврі, висвячений у сан ієродиякона, у 1970 році - в сан ієромонаха.

У 1970-1974 навчався у Московській духовній академії, яку закінчив зі ступенем кандидата богослов'я.

6 жовтня 1991 хіротонізований на єпископа Донецького та Слов'янського.

22 січня 1992 року відмовився підписати звернення Собору Української Православної Церкви до Патріарха Московського та всієї Русі Алексія II з проханням про надання автокефалії Українській Церкві. Крім нього, звернення не підписали єпископи Онуфрій (Березовський) та Сергій (Генсицький).

Був учасником Харківського Архієрейського Собору 27-28 травня 1992 року, на якому було ухвалено рішення про відлучення від сану та заборону у священнослужінні митрополита Філарета (Денисенко).

8 грудня 1992 р. рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви під головуванням Блаженнішого Митрополита Володимира зачислено на спокій на підставі власного прохання.

29 липня 1994 року призначений єпископом Горлівським та Слов'янським.

11 червня 1997 р. зачислений на спокій через хворобу, прийняв схиму.

Рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви від 16 вересня 2014 р. призначено вікарієм Горлівської єпархії з титулом «Краснолиманський».

4 жовтня 2014 року возведений до сану архієпископа.