Про це він розповів у своєму блозі «Історичні хроніки».

«Економічне суперництво в трикутнику Англія – США – Німеччина наклалося на політичне протистояння великих держав на міжнародній арені, що призвело до взаємного стимулювання тих та інших протиріч», - говорить Бізяєв.

За його словами, Версальсько-Вашингтонська система була певною формою політичної організації міжнародних відносин після війни 1914–1918 рр. та була закріплена у договорах та угодах 1919–1922 рр. Бізяєв зазначив, що, як завжди, основою системи міжнародних відносин, найважливішим внутрішнім фактором її розвитку був баланс сил, що розуміється як конкретно-історичне співвідношення питомої ваги та впливу держав, що входять до системи, і в першу чергу великих держав, які по суті були основними системоутворюючими елементами. За словами політолога, середні та малі держави також впливали на загальний баланс сил у системі міжнародних відносин, але переважно на регіональному рівні.

«Існування будь-якої, у тому числі і Версальсько-Вашингтонської системи, триває доти, доки закріплене в ній співвідношення, баланс сил між окремими країнами відповідає реаліям процесу історичного розвитку держав. Певна стійкість, властива системі міжнародних відносин, залежить від ступеня її рівноважності, яка є окремим випадком балансу сил, за якого він відповідає як мінімум балансу головних інтересів великих держав», - пояснив Бізяєв.

Однак, зазначив політолог, через внутрішній розвиток великих держав інтереси однієї чи кількох країн починають виходити за рамки балансу сил, що склався, внаслідок чого стабільність системи порушується. За його словами, якщо не вдається модифікувати систему і прийти до нового консенсусу, система руйнується.

Популярні новини зараз

Гривні вилучають з обігу: яких купюр треба позбутися

Що робити, якщо забули документи та зустріли ТЦК

Одним по 500 грн, а іншим – 1500 грн: пенсії можуть помітно змінитись

Зміни для абонентів: з 1 січня лунатиме новий сигнал

Показати ще

«Перехід від однієї системи до іншої, зазвичай, супроводжується війнами. Взаємини держав усередині системи міжнародних відносин визначаються насамперед їх ставленням до існуючого балансу. Деякі прагнуть його закріплення, інші — до трансформації, треті — до руйнації. Залежно від цієї держави і будують свої відносини один з одним як союзники, партнери або як противники. Країни, які прагнуть підтримки рівноважності системи, називають державами-балансирами. Вони є гарантами збереження системи міжнародних відносин, її адаптації до нових історичних реалій», - розповів Бізяєв.

Як повідомляв Знай.ua, раніше Бізяєв розповів про зміни в економіці після Першої світової війни

Також Знай.ua повідомляв, що Бізяєв розповів про договір в Рапалло між СРСР і Німеччиною.