Добре пам‘ятаю, як 30 років тому, ми агітували за підтримку Акту про Незалежність України на Референдумі 1 грудня 1991 року.
І нині з сумом та острахом спостерігаю за нинішньою владою, серед якої не має жодної відомої особистості, яка б виборювала Незалежність України.
Заробітчани, шоумени, бізнесмени, мігранти… нині біля керма влади нашої Держави, яка раніше їм не була потрібна в принципі.
Тож, біда і трагедія полягає в тому, що соціальний ліфт викинув на поверхню людей, які ще вчора кепкували із самостійної України, а нині, волею долі та випадку, її очолюють.
Переконаний, що без патріотичної, професійної та некорупційної влади годі сподіватися на Український прорив до нової якості життя Людини і України. Світова цивілізація не винайшла інших шляхів творення демократичних і заможних Держав, аніж як щоденна і жертовна праця владців та всіх громадян в інтересах людини, суспільства і країни.
За переказ дружині можуть оштрафувати: українців суворо попередили
За місце біля дому доведеться платити більше: водіям змінили правила паркування
Правила проїзду в міському транспорті планують змінити
Тарифи на світлло підвищили: споживачі вже отримують збільшені платіжки
Шануючи нашу спільну перемогу на Референдумі 1 грудня 1991 року, продовжуємо торгувати шлях до тої омріяної України, за яку голосували 90,32 відсотків мешканців тодішньої радянської України.
П.С. Для розуміння тодішньої непростої ситуації, просто нагадую, що президент США Джодж Буш-старший 1 серпня 1991 року в Києві, тобто за кілька місяців до Референдуму, наголосив, що американці не вітають можливе проголошення нашої Незалежності, бо це «самогубний націоналізм»?!