Про це він розповів на своєму YouTube-каналі.
«Ця розмова залишила більше запитань, ніж дала відповідей. Це стосується не лише української чи російської політології та дипломатії, а й американської також», - вважає Руслан Бортник.
Політолог зазначив, що днями ці онлайн-переговори розглядав New York Times, але в їхньому аналізі взагалі немає відповідей щодо того, що сталося. І це, на думку експерта, не дивно.
«Необхідно розуміти, що це перша прагматична розмова між президентами РФ і США, оскільки женевський діалог 16 червня цього року все ж таки був нульовим. Він був ознайомчим. Сторони описали всю проблематику відносин, яка існує між ними, подивилися одна на одну, щоб зрозуміти, чи можна домовитись у принципі», - пояснив Руслан Бортник.
Він зазначив, що на відміну від нульового женевського діалогу остання розмова була вже предметною. За його словами, очевидно, що сторони висували свої прохання, претензії, пропозиції, коментували позиції одна одної, обмінювалися фактажем та аргументами. Тобто, каже політолог, це була вже ділова розмова.
Пенсіонерам приготували пристойну надбавку, але дадуть не кожному: хтось може надіятись
Посилення мобілізації в Україні: як позбавлятимуть прав ухилянтів
Тарифи просто непідйомні для пенсіонерів: українці тікають від "Київстар"
Борги анулюють: українцям дали новий шанс у важкі часи
«Але це все ж таки, перша конкретна розмова. Тому, звичайно, очікувати, що щось після цієї розмови кардинально зміниться, не доводиться. По-друге, треба розуміти, що, на відміну від Путіна, Байден перебуває під дуже серйозним внутрішнім тиском. Будь-які домовленості з Росією розглядатимуться не під лупою, а під мікроскопом в американському суспільстві, а опозиція критикуватиме Байдена за змову з убивцею Путіним», - вважає Руслан Бортник.
Як повідомляв Знай.ua, Максим Ялі пояснив, чому інформаційна хвиля про загрозу російського вторгнення в Україну розпочалася у США.
Також Знай.ua повідомляв, що Максим Ялі розповів, чого домагається Путін, стягуючи війська РФ до кордону з Україною.