Збільшені штрафи за шкоду природно-заповідному фонду: у яких випадках та до кого застосовуватимуть санкції

Цими днями в мережі інтернет поширювалась новина, що за кожен зірваний гриб громадян штрафуватимуть – на 75 грн, а за зрізану квітку лікарської рослини, нібито, доведеться заплатити 30 грн. Насправді, любителі збирати гриби та ягоди, можуть не хвилюватися, вони навряд опиняться у рядах правопорушників, відвідуючи освоєні звичні для себе місця.

Давайте аналізувати разом.

Минулого тижня Уряд прийняв нову редакцію постанови «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд».

Документ не встановлює жодних нових обмежень або заборон щодо використання природних ресурсів, не вводить нових режимів охорони територій та не визначає, які зони можна відвідувати, а які ні.

У постанові лише встановлюється новий Порядок обчислення розміру шкоди, заподіяної природно-заповідному фонду. А саме, переглядаються такси, що діяли до цього з 2013 року.

Тож у межах національних природних парків та біосферних заповідників і надалі можна збирати гриби та ягоди. Якщо звичайно, ви робите це для власних потреб, а не займаєтеся промислом (у такому випадку законодавством передбачено отримання відповідного дозволу, що також не є нововведенням).

Виняток, як і раніше, де забороняється збирати гриби, зривати рослини чи проводити будь-які інші дії, становлять території суворого заповідання. Вони визначені Проєктами організації територій відповідних установ природно-заповідного фонду. Такі зони створюються спеціально для збереження червонокнижних тварин і рослин. Як і до цього, перебування сторонніх людей тут заборонено. Є відповідні таблички з попередженням. Та й служба охорони повідомляє відвідувачам про існуючі обмеження. Тож випадково помилитися і назбирати заборонене через незнання у таких зонах неможливо.

Ціленаправлена ж протиправна діяльність на такій території наразі дійсно може коштувати правопорушникам у 10 разів дорожче.

Також звертаємо увагу, що прийнята постанова стосується виключно територій та об’єктів природно-заповідного фонду: національних природних парків, природних заповідників, ботанічних садів, дендрологічних парків. Тобто тих територій, які створені для збереження біорізноманіття та охороняються як національне надбання. Такі об’єкти займають лише 6% території країни. Документ не поширюється на ліси, водні та інші об’єкти і природні ресурси, які не входять до території ПЗФ. У цих випадках діють інші окремі нормативно-правові акти.

Чому потрібно було збільшувати розміри штрафів

По-перше, щоб провести індексацію діючих такс. Розміри шкоди, що діяли до цього, не переглядалися з 2013 року. За цей час індекс інфляції зріс на понад 300%. Тож логічно, що такси потрібно було переглядати.

По-друге, через суттєву різницю у розмірах штрафів, які діють за порушення законодавства, наприклад, у лісах чи на водних об’єктах. Ситуація, коли на території ПЗФ, браконьєрство каралося не так жорстоко, як на інших природних об’єктах, робило заповідні території більш привабливими для злоумисників. Для прикладу, лише за три квартали 2021 року у межах природно-заповідного фонду було зафіксовано порушень більше, ніж за увесь 2020 рік.

По-третє, для захисту заповідних територій та їх біорізноманіття. Застарілий механізм нарахування розміру шкоди не відповідав обсягу реальних збитків, які завдаються природі. Браконьєри чітко розуміли, що сплативши мізерний штраф, вони однаково отримають значно більший прибуток від незаконно виловленої риби чи, наприклад, від зрубленої деревини.

«Встановлюємо новий підхід для обчислення шкоди, яку можуть нанести природно-заповідному фонду України. За формулою розрахунку, розмір шкоди збільшується у 10 разів та щорічно буде індексуватись. Такі заходи допоможуть охороняти ці території та зберегти їх біорізноманіття», - прокоментував в.о. Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.

Які санкції застосовуватимуть тепер?

Міндовкілля підготувало інфографіку із декількома прикладами: