Оперативний Штаб при Держекоінспекції, який розпочав свою роботу майже одразу після нападу на Україну, має на меті сформувати повний реєстр екозлочинів під час бойових дій для повної *виплати* репарації зі сторони країни-агресора.
Наразі до складу оперативного Штабу з фіксації екозлочинів увійшли кращі фахівці Держекоінспекції, а також представники Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, Ради національної безпеки і оборони України, органів прокуратури України, Служби Безпеки України, державних територіальних органів екології та природних ресурсів, Держлісагентства, КП «Київський інститут земельних відносин» КМДА та громадськості.
«Фахівці Штабу розробили максимально зручні інструменти для оперативного сповіщення про порушення у сфері екології. Тож кожен українець може повідомити про випадки, свідком яких став», - зазначила головний координатор штабу, заступник голови Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування Олена Криворучкіна.
Надавати інформацію можна через наступні канали комунікацій:
Отримаєте менше – не дивуйтесь: Пенсійний фонд попередив про зміну розміру субсидії
У Києві помітили величезну чергу до лікарні: що сталося
Через це пройдуть всі чоловіки: українцям підготували нове правило
Чому в СРСР будували 5- та 9-поверхівки - ви навіть не здогадуєтеся, у чому "секрет"
- гаряча лінія: +38 096 756 83 66 (Telegram, WhatsApp, Viber);
- електронна пошта: shtab.dei@gmail.com;
- чатбот у Telegram: https://t.me/EcoShkodaBot.
Водночас керівник Штабу - т.в.о. Голови Держекоінспекції Ігор Зубович наголошує, що першочергово, важлива наступна інформація:
- дані про виникнення надзвичайних ситуацій - підриви, бомбардування складів паливно-мастильних матеріалів, сховищ нафтопродуктів, підприємств, які можуть використовувати небезпечні та/або хімічні речовини у виробництві;
- дані про пошкодження, руйнування чи зупинку діяльності очисних споруд, що очищують стоки перед скиданням у водні об’єкти – водоканали, промислові об’єкти;
- руйнування дамб полів фільтрації та витік відходів на рельєф місцевості;
- руйнування очисних або гідротехнічних споруд;
- займання (горіння, тління) місць видалення відходів – сміттєвих полігонів;
- пошкодження ґрунтового покриву, горіння, рубка лісів – особливо на територіях природо-заповідного фонду.
У штабі також наголошують, що Україна через міжнародні інституції буде добиватися повного відшкодування завданих збитків з боку країни-агресора, тому детальна фіксація дуже важлива для реальної оцінки останніх.