Ілля Кошелєв: Чи є життя на крипторинку після краху FTX та чого чекати інвесторам і криптобагатіям

У листопаді крипто-ком’юніті стало свідком краху однієї з найбільших криптовалютних бірж FTX. Це запустило низку інших подій — банкрутства компаній, значний відтік ліквідності з централізованих платформ, капітуляцію біткоінінвесторів і майнерів. Крах криптовалютної біржі FTX завдав збитків більш ніж мільйону людей.

Проблеми з платоспроможністю, що спричинили банкрутство FTX, прискорять нормативно-правові зміни, спрямовані на забезпечення прозорості крипторинку. Серед можливих глобальних стандартів у регулюванні криптоактивів є проєкт закону Європейського союзу про ринки криптоактивів (MiCA), що пройшов більшість законодавчих процесів ЄС, за винятком остаточного схвалення Європейським Парламентом після чого набере чинності до 2024 року.

MiCA підводить криптоактиви та ринки під контроль Європейського управління з нагляду за ринком цінних паперів та Європейського банківського управління.

Для споживачів передбачаються дисклеймери з описанням ризиків втрат, пов’язаних із криптоактивами, для компаній — правила маркетингової комунікації. Для емітентів з’явиться вимога щодо інформування в публічному доступі про характеристики токена, основну технологію, ризики та сам проєкт.

Постачальників послуг віртуальних активів зобов’яжуть отримувати ліцензії відповідно до виду діяльності та дотримуватись суворих вимог, спрямованих на захист споживачів та інвесторів. Закон використовуватиме регулювання на основі існуючих правил маніпулювання ринком та захисту користувачів, включаючи правила протидії відмиванню коштів, які вимагають, щоб крипто-перекази включали дані про платника та одержувача платежу.

Закон також обмежує емітентів стейблкоїнів на кількість токенів, які вони можуть випускати, якщо вони не деноміновані в євро або інших валютах ЄС, і вводить обмеження на суму транзакцій у 200 млн євро в день для стейблкоінів, деномінованих не в євро.

Існують також роздуми щодо ведення фінансових стандартів для зберігачів клієнтських коштів. Вимога публічно підтверджувати забезпечення та резерви — очевидний крок. В іншому випадку довіра користувачів буде втрачена.

Частини криптоекосистеми, які пересікаються з реальним світом, повинні мати найбільш ефективний захист. Це означає, що стейблкоїни, які стверджують, що підкріплені реальними активами як спосіб для трейдерів безпечно зберігати свої гроші, і біржі, що зберігають ці гроші на своїх рахунках, повинні бути включені у сферу компетенції регуляторів.

Ймовірно, далі нові нормативні ініціативи, будуть спрямовані на створення прозорості шляхом зобов’язання проходження аудиту та надавання криптографічних доказів складу резервів, активів та пасивів з метою підтвердження гарантії покриття зобов’язань перед користувачами та інвесторами.

Регулювання також повинно передбачати сегрегацію клієнтських активів, щоб запобігти такому типу кредитування коштом чужих грошей, яке FTX надавало своєму хедж-фонду.

Уже сьогодні йде мова про розділення діяльності, як у традиційній фінансовій системі. Це розділення матиме найбільші наслідки для бірж, як FTX, що була зайнята кредитуванням, випуском токенів і брокерською діяльністю. Регулювання криптовалютних бірж повинно припинити переплетіння функцій, які можуть призвести до конфлікту інтересів.

Попри поточне ставлення до криптовалютної індустрії, сам крипторинок та технологія блокчейну нікуди не зникнуть. Обов’язкове ліцензування діяльності, проходження аудитів та відповідність регуляторним нормам безумовно підіймають поріг входу до індустрії, але водночас звужують простір для спекуляцій і підтримують впевненість користувачів.