Як не облажатися на закупівлях Міноборони: Юрій Федоров дав поради новому заступнику міністра

Про це пише Юрій Федоров на своїй сторінці у мережі Facebook. Далі наводимо слова автора без коментарів.

Так вже сталось, що через професійну діяльність мені доволі часто доводилось спілкуватись з людьми саме на цій посаді - Заступник Міністра Оборони. Якщо бути точним, це 4 різні особи за 6 років. Хтось чув та хотів змін, а хтось, нажаль, відверто заробляв. Всі люди різні, але є одна характерна особливість - майже всі завершують кар’єру підозрою про злочин. Тільки Oleksiy Martsenyuk за останні роки пішов з посади не через скандал, а через міністерські ротації.

Сьогодні багато обговорюють скандали при закупівлях без розуміння процесів, тому я вирішив пролити трошки світла на темряву держзакупівель і розповісти вам:

- Чим займаються ДДЗ, ЦУРСМЗ, ЦУКЯ, ЦУРЗ і ЦУПЗ;

- Чому через яйця по 17 грн більше постраждає солдат, ніж бюджет;

- Чому речове забезпечення буде тільки гіршим;

- Та як зачинити знову відкрите вікно корупційних можливостей на закупівлях Міністерства Оборони.

Тексту буде багато, тож поїхали.

Для того, щоб зрозуміти де ті самі Авгієві стайні, спочатку треба розібратися у всьому шляху формування потреби і реалізації закупівлі, а також в органах, що цим займаються.

Тому почнемо з абревіатур...

ЦУРЗ - Центральне Управління Речового Забезпечення (підпорядкування: Командування Сил Логістики - Тил ЗСУ - Головнокомандувач ЗСУ) - цей орган займається формуванням потреби речового майна та робить замовлення на закупівлю відповідно до доведеного бюджету. Тобто тут вирішується, що за умовні 100 млн грн треба купити 1000 броніків, 1000 шоломів, 2000 комплектів форми та 4000 пари шкарпеток. Та саме цей орган відповідає за зберігання та видачу майна, що постачається.

ЦУПЗ - Центральне Управління Продовольчого Забезпечення - майже те саме, що й ЦУРЗ, але займається харчуванням.

ЦУРСМЗ - Центральне Управління Розвитку та Супроводження Матеріального Забезпечення ЗСУ (підпорядкування: Заступник Міністра Оборони - Міністр Оборони) - доволі новий орган, що було створено після початку війни (2015р. під назвою ГУРСМЗ – головне управління) з волонтерської ініціативи, що була підтримана тодішнім керівництвом Міністерства Оборони. Займається розробкою норм забезпечення та вимог до кожної одиниці продукції, а також зберігає зразки-еталони.

Тобто ця організація формує асортимент речового та харчового забезпечення, так би мовити, "меню", з якого ЦУРЗ обирає, що саме хоче замовити.

ЦУКЯ - Центральне Управління Контролю Якості ЗСУ (підпорядкування: Заступник Міністра Оборони - Міністр Оборони) - ще декілька років тому цей орган входив до складу ГУРСМЗ, тобто був створений як частина ЦУРСМЗ. Займається контролем якості спорядження та їжі. Тобто вони перевіряють, щоб те, що постачається на склади ЦУРЗа, відповідало тим характеристикам, що вимагає ЦУРСМЗ.

ДДЗ - Департамент Державних Закупівель ЗСУ (підпорядкування: Заступник Міністра Оборони - Міністр Оборони) - закупівельний орган, який укладає договори з постачальниками спорядження та харчування.

Тобто вони шукають постачальників та укладають договори на ту продукцію та в тій кількості, що замовив ЦУРЗ.

Тепер давайте зберемо всі ці органи докупи та вибудуємо приблизний АЛГОРИТМ закупівлі на прикладі забезпечення Рюкзаками бойовими індивідуальними - РБІ:

- ЦУРСМЗ розробив технічні вимоги на рюкзак бойовий індивідуальний (тканина Cordura, стрічки поліамідні, нитки посилені, форма та лінійні виміри зазначені на малюнках);

- ЦУРЗ подивився залишки на складах, оцінив ситуацію у військах та вирішив, що треба закупити 100000 тис рюкзаків в маскувальному малюнку ММ-14 (піксель) та 2 тис чорних рюкзаків для моряків;

- ДДЗ визначає ціну, знаходить двох постачальників на піксельні рюкзаки й одного на чорні та укладає три договори;

- ЦУКЯ перевіряє, чи відповідає те, що виробники везуть на склади, вимогам ДОГОВОРІВ;

- ЦУРЗ розподіляє майно по центральним базам зберігання, звідки далі рюкзаки видаються зампотилам підрозділів.

«Все виглядає доволі прозоро та зрозуміло, то де ж та корупційна хвіртка, яйця та зрада?!», - запитаєте ви.

Так от яйця будуть трошки згодом, а інше ви вже залишили поза увагою.

Все питання саме в АЛГОРИТМІ проведення закупівлі.

Розберемось детальніше.

Ми пам'ятаємо, що постачальників рюкзаків у нас було троє. Уявімо, що вони всі були різні за духом та опишемо три основних типи постачальників:

- Тип 1 - професійний виробник. Він має свої фабрики, гори спеціалізованого обладнання, сотні, а може й тисячі співробітників, відділи закупівлі, логістики, контролю якості, сертифікації тощо. Такий постачальник, як тільки побачив запит на РБІ (так називається у військових рюкзак), одразу знає, які матеріали та обладнання треба використовувати, прорахував вартість сировини, виробництва, додав вартість утримання суміжних необхідних відділів, витрати на утримання виробництва між замовленнями та вийшов на умовну собівартість в 2000 грн. Додав податки, заробіток, курсові та інші ризики та запропонував Державі 50000 рюкзаків (згідно з вимогами МОУ - кордура, моллє, закрєпи і т.д) за 60 днів по 2500 грн.

- Тип 2 - професійний «барига». Він професійно займається імпортом, має контакти в Туреччині та Китаї. Завжди «може все і в будь-якій кількості». Він зателефонував до всіх знайомих виробництв за кордоном з запитанням "почьом тактічєскій рюкзак", отримав ціну в 600 грн, додав прибуток та запропонує Державі 50000 рюкзаків тактичних (шкільний рюкзак з оксфорду в кольорі піксель) за 60 днів по 2000 грн.

- Тип 3 - власник швацького цеху. Він шиє. Можливо, навіть допомагав з пошиттям великим компаніям, коли ті не встигали. Весь персонал - тільки швачки, стільки скільки потрібно для виконання поточних замовлень. Закрійник приходить за викликом. Лекала залишились від попереднього замовника. Матеріали на базарі. Доставка своїм спринтером в дві ходки. Швачок добере по ситуації. Податки? Самі розумієте.

Відважився. Підписав угоду на постачання 2000 чорних рюкзаків (виглядає як за вимогами МОУ) за 60 днів по 2200 грн.

Тепер про конкуренцію.

1. Наш лідер щодо ціни - професійний барига. Зроблено жахливо, але дешево.

2. Другий - малий виробник. Якість - дуже залежить від конкретного власника. Його професійності, патріотизму та жадібності. Від ідеальної до жахливої. Виробничі спроможності дуже обмежені через відсутність великої системи обслуговування та управління.

3. З великим відставанням будуть професійні фабрики. Вони дуже важкі та зарегульовані. Кожен день несуть величезні видатки на утримання. Але виробничі спроможності просто величезні, а якість дуже стабільна через практичну відсутність людського фактора як такого – стоять дуже дорогі швейні автомати.

Як ми бачимо, професійні компанії-виробники не мають жодного шансу отримати замовлення в ситуації, коли єдиним критерієм оцінки є ціна. Тому вони повинні або піти з ринку, або прибирати контроль якості та свідомо економити на сировині та виробництві.

Результат єдиний - погіршення якості. До нуля. Швидко.

Чи можливо це попередити?

Так!

Постійний контроль якості! На всіх етапах!

З моменту створення та до 24.02.2022 р. ЦУРСМЗ займалось не тільки розробкою вимог та зберіганням еталонів, але й наданням Висновків про відповідність запропонованого товару тим самим вимогам та еталонам. Без цього Висновку не можливо було взяти участь в закупівлі.

Тобто всі постачальники одразу отримували рівні умови участі на ринку під час торгів.

А потім ЦУКЯ дуже активно підтримувало бажання виробників посилювати власний контроль якості постійними перевірками матеріалів та готових виробів.

Так розвивалась інституційна спроможність професійних виробників витримувати високу якість за будь-яких умов.

«Де ж ті корупційні вікна?!», - знову запитаєте ви.

Слідкуйте за руками!

Після повномасштабного вторгнення наша армія значно збільшила свою чисельність. Великі виробники, як могли, перебудовували логістику, переміщували виробництва, шукали нових постачальників сировини. На це пішло декілька місяців.

ДДЗ абсолютно раціонально перейшов з публікацій на майданчику Prozorro на укладання прямих договорів зі всіма, хто обіцяв якість та велику кількість.

Також раціональним для перших місяців повномасштабного вторгнення було забрати з договорів контроль якості, оскільки його просто не було де проводити, адже лабораторії не працювали.

Але ж диявол криється в деталях. Тож після відносної стабілізації ситуації з речовий майном до наведеного мною вище АЛГОРИТМУ закупівлі не було повернуто контроль якості під час подання пропозиції (навіть полегшений) та не було передбачено контроль якості при постачанні товару (як пам'ятаємо, ЦУКЯ перевіряти може рівно на стільки, на скільки це передбачено договором).

Це не відбулось ані через кілька місяців, коли в стрій повернулись українські виробничі гіганти, ані майже через рік (я про сьогоднішню дату).

Саме це й відкрило вікно можливостей посадовцям підписувати договори з тим, з ким вони хочуть, та за своїми умовами. А те, що заниження собівартості для збільшення прибутку прямо пропорційно заниженню якості, на жаль, нікого не обходило.

Чи була корупція, чи ні – вирішувати професіоналам, але вікно точно існує.

Сподіваюсь, тут все зрозуміло та можемо йти далі!

Якщо не набридло - давайте тепер про харчування!

На початку нагадаю, що до формування процесу продовольчого забезпечення залучені ті самі підрозділи ЗСУ, що й для речового забезпечення. Багато що схоже, тому одразу коротко про контроль якості продуктів в 2022 році.

МОУ відзвітувало, що на відміну від 2021 року не було виявлено неякісних продуктів.

Кількість перевірок - 0. Це все, що нам потрібно знати про контроль якості продовольчого забезпечення в 2022 році.

Нарешті про яйця.

Тут все трохи складніше.

Сьогодні будемо розглядати лише харчування у ППД, а сухпаї та окопне харчування залишимо на наступний раз.

Сама система харчування у ППД (Пункті Постійної Дислокації) діаметрально протилежно змінювалась багато разів. Від вирощування худоби та овочів військовими - до повного обслуговування на аутсорсингу.

Станом на початок повномасштабного вторгнення більшість військових частин отримують продукти харчування за каталогом а штатні кухарі готують на обладнанні, що належить ВЧ.

Інші ВЧ мають приготування на аутсорсингу, тобто отримують ті самі продукти харчування за каталогом, але за зберігання та приготування (в т.ч. наявність обладнання) відповідає компанія-постачальник послуги.

Якось так заведено, що легких шляхів ми не шукаємо, тому необхідність надання послуг з приготування передбачається КОЖНИМ договором з харчування військових (окрема стаття видатків). Це одразу унеможливлює конкурентну участь у харчовому забезпеченні армії таких ретейлерів як АТБ, СІЛЬПО чи МЕТРО, та більшість великих вітчизняних виробників харчів, які готові постачати продукти, але не хочуть займатися приготуванням їжі в ВЧ.

Ну і нарешті! Яйця!

Каталог продуктів на 400 найменувань було розроблено, щоб відкрити можливості для начпродів та кухарів час від часу «балувати» своїх підопічних і готувати не тільки ситні, але й смачні та корисні страви.

В чому суть. Постачальники пропонують ціни на всі 400 позицій, остаточна ціна – середня ціна всього каталогу, найвигідніша пропозиція перемагає.

Потім Держава та постачальник узгоджують середню суму коштів на добовий раціон для забезпечення необхідною кількістю калорій.

Тепер у начпрода завдання обрати інгредієнти з каталогу, щоб забезпечити необхідну кількість калорій та влізти в 121,50 грн на добу на бійця.

Давайте знову на прикладі.

Уявіть, що на кожен прийом їжі планується однакова кількість коштів.

А тепер уявіть собі цей прийом їжі з трьох компонентів в стилі плацкарту 90-х (це щоб легше було рахувати), а саме - варена картопля, варені яйця та куряче стегно.

Ми з вами знаємо, що сума забезпечення незмінна, тобто такий прийом їжі буде коштувати 40,50 гривень.

А тепер давайте порахуємо, що увійде до такого "бенкету" за цінами каталогів ЗСУ та ДПСУ (рахуємо тільки вартість продуктів, оскільки зберігання та приготування це окремі статті видатків).

ЗСУ ДПСУ

Картопля, гр 250 300

Яйця, шт 1 3

Курка, гр 150 240

Тепер ми наочно бачимо, що державному бюджету абсолютно байдуже на такі "деталі", але бійці будуть напівголодні. Особисто для мене, це ще гірше.

Ну і час повертатись до теми цього допису, а саме – як не зафакапити новому Заступнику Міністра Оборони.

Не хочу тут обговорювати кадрові рішення, деякі з котрих давно вже назріли, поговорю про системи.

Речове забезпечення:

1. Повернути висновки про відповідність запропонованого товару (за полегшеною процедурою на період військового часу).

2. Проводити офлайн аукціони між виробниками. Повірте, конкуренти - значно настирніші за журналістів-розслідувачів)

3. Повернути контроль якості готових виробів (обмежений перелік випробувань на період військового часу).

4. Зробити контроль якості виробів, що постачалися в 2022 році та зберігаються на складах. Особливо захисного спорядження.

5. Переглянути нормативну документацію на вироби, а саме:

- терміново виправити технічні помилки (деякі помилки в документації живуть вже 7 років);

- систематизувати і уніфікувати вимоги до матеріалів;

- модернізувати вироби, зважаючи на світовий прогрес та бойовий досвід.

Харчове забезпечення:

1. Винести послугу зі зберігання та приготування їжі в окремі договори.

1а. Завершити реформу та повністю відмовитись від аутсорсингу в харчуванні.

2. Проаналізувати використання каталогу продуктів за останні п’ять років та винести у додаткове меню маніпулятивні позиції типу осетрини, що майже не замовляються військовими, але спотворюють цінові пропозиції на основні продукти.

Та насамперед потрібно не забувати, що підприємства, які ставлять собі на мету робити якісну продукцію для військових, заслуговують на відвертий діалог . Вони заслуговують, щоб їх чули та допомагали. Тому зустрічі з виробниками повинні бути на регулярній основі!

Сподіваюсь, цей допис надасть базове розуміння про процеси, що відбуваються під час забезпечення нашої армії, та, як мінімум, обмежить маніпуляції особливо активних нападників та захисників.

Окремо хочу звернутись до представників Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Олександр Завітневич Роман Костенко Yuriy Mysyagin Юрий Здебский

Шановні Народні Депутати, парламентський контроль в військових закупівлях може стати показово ефективним методом превенції корупції!

Присутність представників Комітету та безпосередній нагляд за процедурами укладання річних угод, майже повністю виключить можливість «корупційного людського фактору» (маються на увазі процедури з надання Висновків про відповідність зразків та проведення офлайн аукціонів).

За правильної організації, на весь процес підготовки до підписання угод на рік необхідно, на мою думку, не більше двох тижнів, а результат вас дуже приємно здивує!