Сьогодні вшановуємо 160-річчя знаменитого архітектора і мецената Владислава Городецького. Поляк за походженням, який народився на Вінниччині, а помер в Тегерані є своєрідним «Київським Гауді», який зберіг по собі, можливо, найколоритніші будівлі української столиці.
Команда Фонду «Рідна країна» вже багато років поспіль пропонує відроджувати та пропагувати туристичні маршрути, повʼязані із життям та діяльністю визначних киян. Так, ми вже багато зробили для «ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО КИЄВА», а нині - про наші пропозиції щодо КИЄВА ГОРОДЕЦЬКОГО.
Отож, серед найбільш знаних архітектурних цікавинок повʼязаних із діяльністю Владислава Городецького в Києві: Будинок з химерами, Національний художній музей, Караїмська кенаса (будинок актора), костьол святого Миколая…
Що варто зробити для створення популярного маршруту по Києву Городецького?
1. Будинок з химерами, який між іншим є одним із переможців нашої акції «7 чудес Києва», потрібно повністю відкрити для киян та гостей міста, забравши з нього статус однієї із численних президентських резиденцій. Нагадаю, що після реконструкції Маріїнського палацу, саме там, а не в Будинку з химерами, знову проходять міжнародні зустрічі Президента України. Тож зберігати працівників протокольного відділу офісу президента в цій унікальній архітектурній перлині міста і вибудовувати попередній запис відвідувачів лише на вихідні - зневага і до людей і до Городецького.
Всіх чоловіків змусять встановити "Резерв+": які зміни чекають мобілізацію
Який стаж не зарахують до пенсії: роки роботи просто викинуть
Надіються всі, але мало хто відчує: чого чекати від індексації пенсій у 2025 році
Приємна несподіванка: в Україні почали знижуватись ціни на деякі овочі
Тому Будинком із химерами має опікуватися громада Києва, а структурно він повинен бути в системі Музею Києва.
2. Національний художній музей нарешті дочекався початку ремонту по програмі «Велика реставрація». Сподіваємося, що після нашої перемоги, ремонтні роботи успішно завершать і в грудні 2024 року ми відсвяткуємо 120-річчя цього першого музею Києва в оновленому приміщенні. Також вірю в те, що виставкові експозиції головного художнього музею країни поповнять і приватні колекції відомих українських політиків та бізнесменів, які продовжать традицію наших знаменитих меценатів Ханенків, Терещенків, Хвойки, Біляшівського…, що створили у свій час фонд цього закладу.
3. Караїмська кенаса (будинок актора), який нам дивом вдалося зберегти в часи тотальної приватизації та розпродажу за Черновецького, сфера відповідальності міської влади із залученням караїмської громади та акторської спільноти міста. Розпочати тут потрібно із фахової реставрації будівлі.
4. Костел святого Миколая. Для завершення ремонтних робіт цей обʼєкт справедливо було б передати римо-католицькій громаді міста із застереженням прав і можливостей діяльності будинку органної музики та безперешкодного й вільного відвідування цієї неповторної архітектурної памʼятки Києва.
Принагідно не забуваємо про архітектурні обʼєкти авторства чи співавторства Городецького в Черкасах та Мошнах.
А нині пропоную долучатися до спільної роботи по створенню та популяризації «КИЄВА ГОРОДЕЦЬКОГО».
Отож згадуємо нашого ювіляра і працюємо над збереженням його архітектурного спадку!
П.С. На одному із фото наша делегація (Тарас Чорновіл, Євген Добряк, Микола Томенко) вшанувала памʼять Владислава Городецького на католицькому цвинтарі в Тегерані.