Знакова для Великобританії та України суперечка переміщується до британської юрисдикції

Нещодавня заява англійських адвокатів, яка потрапила на радари українських ЗМІ, розвіяла сумніви останніх скептиків у британському громадянстві та доброчесності Тамаза Сомхішвілі, які вважали, що людина з грузинським прізвищем не може бути британським підданим.

На жаль, це розуміння може дорого коштувати інвестиційній репутації України. Протягом наступних кількох місяців лондонський політикум і бізнес спостерігатимуть серіал про те, як спочатку українські чиновники привласнили гроші британського інвестора, як потім українські блогери, ймовірно на замовлення цих чиновників, вели кампанію з його очорніння на основі фейків, і як чинився тиск на деякі українські ЗМІ з метою недопущення правдивого висвітлення цієї історії.

«Пан Сомхішвілі став мішенню масштабної наклепницької кампанії. Публічна атака, що ґрунтується на хибних звинуваченнях, виглядає як ретельно скоординована, включаючи напад і тиск на певні українські ЗМІ з метою придушити будь-яке неупереджене розслідування звинувачень та висвітлення правдивих фактів щодо Сомхішвілі, його інвестиції в Україну та влади Києва» - йдеться у заяві лондонської юридичної фірми Zaiwalla&Co.

У тому, що інтерес ділової та політичної еліти Великобританії до цього процесу буде високим, немає сумнівів. По-перше, ключовому військовому та економічному союзнику України цікаво, як поводяться з його інвесторами в Україні. По-друге, сам Сарош Заївалла, чия фірма представлятиме сторону Сомхішвілі, сам є відомим і впливовим у лондонському та міжнародному істеблішменті. Крім того, Zaiwalla & Co уповноважила виступати перед судом на користь Сомхішвілі провідного адвоката Лорда та Королівського Радника Едварда Гарньє.

Партнер фірми Лі Крестол наголосив на важливості процесу наступним чином: «Дивно, що в Україні, країні, яка отримала таку беззаперечну підтримку Сполученого Королівства у своїй нинішній боротьбі, британський громадянин та інвестор, який інвестував у країні протягом 17 років, став об'єктом такої атаки, метою якої є перешкоджати справедливому розгляду судової справи та фактично експропріювати його інвестиції без компенсації. Сум викликає не лише те, що українська влада нічого не зробила для захисту прав пана Сомхішвілі, а й те, що представники української політичної еліти та чиновники можуть стояти за атакою на нього. Правова система Великобританії має всесвітню репутацію, про що часто заявляє Президент України, і тепер пан Сомхішвілі покладатиметься на британське правосуддя, щоб захистити свої права і притягнути до відповідальності людей, які стоять за нападом».

Не інвестиція, а мрія.

Взагалі, вся спроба Сомхішвілі інвестувати в Київ є прикладом того, що не повинно відбуватися з інвестором у країні, якій були й будуть потрібні гроші.

Спершу Київська міськадміністрація у 2007 році оголошує інвестиційний конкурс на реконструкцію Харківської площі та, на підставі його, отримує від компанії Сомхішвілі близько 14 млн доларів. Інвестор додатково витрачається на архітектурний проект, який розробляли відомі англійські архітектори.

Потім міська влада не виконує жодного свого зобов'язання в інвестиційному проекті. Навіть оренду земельної ділянки, що є, з одного боку, фундаментальним зобов'язанням, а з іншого боку найпростішим для влади, інвестору потрібно було отримувати через суд.

Пізніше Київрада скасовує конкурс і просить провести незалежну оцінку збитків, завданих інвестором. Хотіли – отримали: оцінку проводить компанія Бейкер Тіллі (входить до десятки найбільших аудиторів світу) і нараховує 24 млн доларів прямих збитків та ще 76 млн непрямих збитків. Чиновники в шоці, і взагалі відмовляються платити. Починається судовий позов.

2019 року український суд затверджує збитки Сомхішвілі у розмірі 24 млн доларів і відхиляє непрямі збитки. КМДА намагається торпедувати це рішення за допомогою міської прокуратури, домігшись його скасовано на стадії апеляції. Але у 2021 році Верховний суд України скасовує незаконне рішення апеляційного суду та повертає справу на повторний розгляд в апеляції. На цей час з моменту сплати перших 14 млн проходить вже 14 (!) років.

У 2022 році, після початку повномасштабної агресії, інвестор пропонує укласти мирову угоду, зокрема, обміняти виплату боргу на угоду про виділення іншої ділянки землі, де інвестор побудує інфраструктурний об'єкт. Але не так сталося як гадалося. Замість мирової угоди Сомхішвілі отримує статті про те, що він ворог України.

До речі, до 2022 року репутація Сомхішвілі не викликала сумнівів ні для українських чиновників, ні для журналістів, ні для Президента України. У 2021 році Інтерфакс-Україна спокійно публікував його відкритий лист до Президента Зеленського. Президент, до речі, відповів Сомхішвілі, що проблема полягає у нереформованості українських судів. У тому ж 2021 році Верховний суд України припинив спробу КМДА залишити Сомхішвілі ні з чим. І представник Посольства Великої Британії регулярно відвідував засідання Верховного Суду у цій справі.

Ще на початку 2022 року партнер міжнародної юридичної фірми Вольф Тайсс Тарас Думіч виступив із докладним публічним роз'ясненням щодо кожного пункту висунутих блогерами звинувачень. З'ясувалося, що ані РНБО, ані СБУ, ані Служба зовнішньої розвідки, ані інші компетентні органи не мають претензій до Сомхішвілі. У січні 2022 року Міністерство юстиції письмово повідомило, що не сумнівається у британському громадянстві Сомхішвілі. З роз'ясненням щодо повної безпідставності будь-яких тверджень про ремонт літаків виступали Міністерство оборони Грузії та авіапідприємство Сомхішвілі. Це, однак, не зупинило блогерів та їхніх замовників у створенні нових порцій дезінформації.

Чимдалі більше. У квітні 2022 року сайт РБК-Україна публікує статтю про реальне підґрунтя дискредитації Сомхішвілі і раптом знімає цю статтю. Декількома днями пізніше Інтерфакс-Україна публікує друге відкрите звернення Сомхішвілі до Президента, але за кілька днів теж знімає цю публікацію. Випадок є безпрецедентним за всю історію існування Інтерфакс-Україна.

У квітні 2022 року Сомхішвілі дає інтерв'ю грузинському Форбс, де вказує на корупцію як причину зникнення його грошей, перерахованих місту. І відразу кілька українських блогерів кричать, що інтерв'ю не справжнє.

Мотивів саботажу виплати боргу та дискредитації Сомхішвілі може бути кілька. Але один точно зрозумілий: поверни йому міська влада хоч гривню, як відразу розпочнеться розслідування того, що стало з грошима інвестора, хто їх привласнив, і чому зірвано реконструкцію Харківської площі. Дивно, що прокуратура міста Києва, прямо беручи участь у справі, замість того, щоб розслідувати порушення проти інвестора і те, що трапилося з його грошима, займає позицію, аналогічну позиції ООН у випадку вибуху Каховської дамби.

Санкційні наслідки

Лондонський процес підніме на поверхню не лише корумпованість та бездіяльність столичної влади протягом 15 років. Розголос та правову оцінку набудуть дії низки українських блогерів. Під сумнівом виявиться забезпеченість свободи слова в Україні. Також буде надано правову оцінку діям публічних осіб у ймовірному сприянні корупції.

Увагу може привернути і той факт, що застосування фейкових новин проти Сомхішвілі дуже схоже на те, як це роблять російські служби.

Задню в Україні включити вже не вдасться. Будуть вироки англійського суду. Буде реакція Міністерства закордонних справ Великобританії. Ймовірно, низка українських блогерів, які уявили себе персонажами російського фільму "День Радіо", та чиновників (колишніх і нинішніх), які вирішили, що дешевше себе захищати, замовивши наклепницьку кампанію, потраплять під британські санкції. І, швидше за все, до Лондона переміститься і сама суперечка про відшкодування інвестиції та збитків Сомхішвілі, і тоді 24 мільйонами ця справа для винних не обійдеться.