Ілюзія мирного врегулювання. Французький президент підіграє путіну на Кавказі

Росія та Франція створюють нові безпекові ризики для України та Ізраїлю.

Питання поставок зброї до Вірменії, що прикривається риторикою мирного врегулювання, може мати цілком протилежну мету, пише Апостроф. Зброя, котру президент Макрон відправив у Єреван, цілком може опинитися на фронтах України або в Ірані. Інформацію про заплановану номенклатуру та поставки вже підтвердив ексрадник Міноборони Франції Емануель Дюпюї.

Цікаво, що Дюпюї не вбачає протиріч між тим, що Париж намагається позиціонувати себе посередником між Єреваном і Баку і в розпал переговорного процесу озброює одну зі сторін конфлікту. Хоча по суті, офіційний Париж підриває зусилля Вашингтона та Брюсселя щодо врегулювання вірмено-азербайджанського конфлікту. Тим часом Франція, як і РФ позиціонує себе як «посередник», але при цьому озброює одну із сторін конфлікту.

Важливо, що така зовнішня політика Франції є загрозливою для інтересів України та Ізраїлю. Адже Єреван є основним логістичним центром Путіна для обходу санкцій. Це означає, що французька зброя, що поставляється до Вірменії, може бути використана також і у війні проти України.

Ще в травні американське видання The Wall Street Journal зазначало, що політика Макрона на Південному Кавказі відповідає інтересам Путіна, і обидва вони перешкоджають зусиллям Вашингтона щодо досягнення миру між Вірменією та Азербайджаном.

За даними українських ЗМІ, напередодні російської агресії французький істеблішмент серйозно розглядав можливість формування стратегічного альянсу з Москвою на Південному Кавказі, але початок війни став на заваді цим планам. У листопаді 2022 року ізраїльське видання Hamodia попереджало про плани Парижа «постачати Вірменії важке озброєння», зазначаючи, що від цього «виграє Росія та Іран». У грудні ізраїльські парламентарі офіційно визнали: позиція французів щодо Карабаха «грає на руку Ірану, зацікавленому в ослабленні Азербайджану».

Постачання французької зброї підживлює наполегливість вірменських реваншистів. Більшість з них становлять проросійські сили. Вони відчувають зростаючу військову та політичну підтримку Парижа, і тому чинять більший тиск на уряд. Як наслідок, прем'єр Пашинян виявляє нерішучість і все частіше вагається у питанні мирного врегулювання з Баку.

На відміну від Франції та РФ, які з 1990-х років навмисне затягували процес азербайджано-вірменського врегулювання, тепер реальними посередниками виступають Вашингтон та Брюссель, зазначає український Telegraf. А Макрон, як і Путін, прикриваючись «мирними переговорами», намагається підвищити свій вплив та військову присутність у регіоні, провокуючи ескалацію конфлікту.