Про це вона розповіла на каналі «UKRAINE THE BEST».
Як розповідає гостя програми, на початку повномасштабної війни з росією культурна міська влада Києва була дещо дезорганізована, і потрібно було кожному музею брати відповідальність самому на себе, вирішувати у режимі реального часу, що робити по-перше, потім по-друге і по-третє. Потім, продовжує вона, війна вносила свої корективи щодо евакуації творів, але вони зрозуміли, що потрібно витягати якусь певну користь із того, що вони все-таки є культурною інституцією, потрібно певним чином переосмислити діяльність і концепцію.
«У квітні Юрій Вакуленко (ред. – директор) вирушив у європейське турне для перемовин із музеями, ми прагнули домовитися з ними про довгострокові виставкові проєкти. Таким чином би наші картини поїхали закордон, ми би познайомили з нашим мистецтвом закордонну аудиторію, і, власне, це свого роду теж була така евакуація творів», - пояснює Євгенія Артеменко.
Зокрема, зазначає вона відбулися два такі проєкти у Швейцарії, у Женеві і Базелі, там була виставка під назвою «Народжені в Україні», це про дерусифікацію. А далі, розповідає гостя програми, західні музеї визнали українськими художниками Рєпіна, Айвазовського і Куїнджі, чому великою мірою посприяли і ці виставки у Швейцарії.
«Європейці теж почали розуміти, що не все мистецтво російської художньої школи є російським, тому що у тому самому петербурзі, москві навчалися вихідні з різних земель, які входили свого часу до російської імперії. Тому почалося переосмислення», - констатує Євгенія Артеменко.
Пенсію піднімуть на 1500 грн: кому пощастить
Обережно, поставте коробку на місце: українців попередили про небезпечні яйця у супермаркетах
З 1 жовтня платіжки за світло зміняться
"Покинув, два роки шлявся, обжимався...": Оля Цибульська розповіла, що сталося з Винником
Як повідомляв Знай.ua, Строкова розповіла, як світ відкрив роботи українських майстрів, що працювали на фабриках.
Також Знай.ua писав про те, що Гончар назвав ключову відмінність між шароварщиною і народною культурою.