Юрій Ванетик розповів про суть аудиту США військової допомоги Україні

ЗМІ вже встигли його назвати «дивлячим» за військовою допомогою США. З 18 жовтня цього року в Україні розпочинає аудит команда Генерального інспектора Пентагону Роберта Сторча. Перевірятимуть, як саме і куди саме Київ використовує військову допомогу, що виділяється і передається США для протистояння збройній агресії Росії. До речі, з початку повномасштабної війни (лютий 2022 року) США виділили Україні 113 мільярдів доларів.

Із чим пов'язаний нинішній аудит? Чи могли говорити на цю тему американські політики з представниками делегації України під час нещодавньої поїздки президента Зеленського до США? Рішення про черговий фінансовий аналіз американської допомоги Києву може свідчити про те, що за океаном не впевнені (або впевнені не на 100%, як вони звикли), що підтримка, що виділяється, витрачається виключно за призначенням?

Оскільки ми плануємо продовжувати й надалі виділяти гроші Україні, і оскільки в США з'являється більше опозиції у цьому питанні (у середовищі консерваторів), то ми намагаємося ще краще обґрунтувати таке рішення. Як я вже неодноразово говорив в інтерв'ю українським ЗМІ, у США страшно цінуються процеси. У нас дуже часто процес вагоміший за результат. Тому, щоб можна було щось робити далі, ми маємо все обґрунтувати аргументами. У нас і для нас це завжди мало велике значення саме через такий наш підхід. Думаю, що такий аудит вже давно намічався і це прямо не пов'язано з нещодавньою поїздкою президента Зеленського до США.

Скажу відверто, що якби була якась криза чи інцидент щодо виділення допомоги Україні, то, швидше за все, у нас вона вже була б публічною. Як мінімум, частково достеменно відомим. Як людина, яка більше 20 років в американській політиці, я про це почув би точно. Я точно знав би про це навіть у випадку, якщо ситуація і не була б настільки вже відкритою. Але нічого подібного я не чув.

На базі цього моя думка така: оскільки США хочуть продовжувати виділення ресурсів Україні, оскільки з'являється більше критики цього наміру від наших політиків, то й вирішили визначити головного аудитора, створити навколо нього команду та делегувати їх вивчити ситуацію безпосередньо.

Буде дуже важливим, якщо Сторч не виявить в Україні нічого негативного, не знайде нічого скандально-системного. Так, він може щось шукати, вивчати, якісь моменти засуджувати і таке інше. Навіть якщо він нічого не знайде суттєвого, то, можливо, він побачить щось неправильне, якісь пробої в ефективності розподілу тощо. Щось він може знайти, що буде не ідеально, але ідеально подібні питання не можуть виглядати в жодній країні, та ще й з такими спеціальними ресурсами, як озброєння та гроші. Але якщо не буде великого скандалу – це вже суттєвий виграш української сторони. Тоді це наголосить на американців, що в Україні сьогодні вже немає тієї корупції, яка була ще зовсім недавно. Наголосить, що це вже інша Україна.

Нещодавно в розмові одна людина з України, яка має відношення і до політичних процесів, і до військової сфери, сказала мені таке: «Нам уже не так потрібні герої, як потрібні професіонали своєї справи». Тобто вже потрібна продумана системність. І те, що сказала ця людина, дуже співзвучне з тим, що роблять США.

Я думаю, що аудит з нашого боку – це добрий хід. Я дивлюся на це як на позитив. Якщо в результаті роботи команди Сторча не виникне величезних скандалів, не буде виявлено якихось грандіозних зловживань, то це стане чудовим аргументом для того, щоб США й надалі могли підтримувати Україну.

Зараз серед республіканців більше опозиції у цьому питанні. Невеликий такий рух, але він став більшим.

Світові вже стало зрозуміло, що Росія швидко не відійде. Їх не налякаєш, та ми й не збираємось їх лякати. Ми вважаємо, що росії потрібно гідно протистояти. Щоб налякати, потрібно зробити щось «нетрадиційне», а Захід не поспішає цього робити тому, що росія все ж таки – ядерна країна. Є побоювання у Заходу щодо застосування Росії ядерної зброї. Про це теж неодноразово говорилося.

Тому одна справа просто лякати росію, а інша справа – реально довести її до повної знемоги, коли вони там дійсно видихнуться і не матимуть можливостей продовжувати війну. Інша ж справа, якщо їх сильно роздратувати, забити в кут – тоді вони можуть, можливо, зробити щось екстремальне... А так, коли вони самі себе забивають і самі задихаються, то самі ж і починають гнити зсередини. Я не говорю, що це швидко відбудеться. Є група країн, з якими Росія працює так чи інакше - Китай, Індія, Іран, Північна Корея, є обходи санкцій через Казахстан та Емірати, куди повно грошей тече. І все одно, коли до агресора дуже вороже ставляться понад 120 найрозвиненіших країн світу, то це не може його не вибити з колії.

Я впевнений, що українська влада чудово розуміє, що якщо США виділяють 113 мільярдів доларів на допомогу, то за ці ресурси доведеться звітувати. За логікою, я не думаю, що наші аудитори знайдуть у вас якісь шалені корупційні схеми, як, наприклад, раніше різноманітні «діячі» (які зараз просто втекли з України) тупо обкрадали вашу країну на мільярди гривень. Адже питання тут: що саме знайдуть в Україні аудитори Сторча? Можливо, якісь речі були використані правильно, якісь пішли чітко за призначенням. Можливо, щось надто довго лежало на складах, а мало швидко піти за адресою. Якісь питання будуть і вони вимагатимуть пояснень.

Нам не цікаво, що в когось особисто може бути вдома. США цікавить щось масштабне, системне. Наприклад, чи є сьогодні якісь люди у владі України, які грають і на цей, і на той бік? Чи є хтось у Києві, хто шукає і знаходить вигоду для себе від продовження цієї війни? І так далі. Ось такого рівня питання дуже цікавлять США.

Я не думаю, що щось виявиться в масштабах, про які я говорив вище. Не думаю. Цей аудит буде скоріше обґрунтуванням для американських громадян продовження допомоги Україні. І що більше США входять у процес, то більше буде різних перевірок. Це для нас нормально.

Юрій Ванетик, адвокат, політичний стратег та член Ради директорів міжнародної правозахисної агенції WEST SUPPORT (США)