Культура і політика: ідеолог розповів, як боровся за незалежність України

Про це він розповів на каналі «UKRAINE THE BEST».

«Насправді більшість моїх проєктів пов’язані з культурою, не з політикою, не з громадською діяльністю, хоча найбільше згадують Студентську революцію на граніті 1990 року. Але я вважаю, що більшість успішних проєктів – у культурі», - зазначає Олесь Доній.

Як розповідає гість програми, на початку 1990-х керівництво компартії і «Народного руху» змовились, щоб вилучити з політики молодих студентських активістів. Тобто, пояснює експерт, вона стали настільки популярними, активними, дієвими та успішними після Студентської революції на граніті, що стали загрозою не лише для комуністичної влади, але і для своїх старших товаришів.

«Відповідно, ухвалили рішення про вилучення нас із політики. Яким чином це робилось? Вони підняли віковий бар’єр спільним рішенням компартії та опозиції з 21 року до 25. І ми, активні студентські ватажки, були відрізані. Ми боролися за українську ідею, а культура – це був інший шлях, та сама боротьба, але іншими засобами», - пояснює Олесь Доній.

І далі, розповідає він, Марек Іващишин у Львові створив «Дзиґу», яка стала трампліном для дуже багатьох проєктів, вона виконала свою функцію, там крутились і «Мертвий півень», і «Піккардійська терція», і «Океан Ельзи», і хто там тільки не виступав. А сам він, зазначає ідеолог, створив «Останню барикаду», а це перші україномовні арт-клуби в Києві, Харкові, це поєднання літератури і музики, різноманітні фестивалі.

Як повідомляв Знай.ua, Гладких розповів, чи здатен Китай вирішувати глобальні проблеми на рівні США.

Також Знай.ua писав про те, що Дорошенко розповів про важливість урбаністичної української культури.