З того, що я чую від різних політиків у США, читаю в наших ЗМІ та аналізую, президент України Зеленський має вийти із двома ключовими посиланнями.

Саме відповіді на ці дві теми хочуть почути від нього як основні американські політики, так і активні рядові американці.

Перша тема: президент Зеленський має пояснити нашим політикам (і дуже переконливо пояснити), яким саме шляхом Україна досягатиме чітких успіхів у війні з росією.

Тобто, мовляв, «ми переможемо», «у нас міцніє оборона», «настання колись точно буде», «ми звільнимо колись наші території» і так далі – це вже в США зараз менше працює. Іншими словами, Зеленський повинен сказати, що Україні потрібна певна чітка (!) кількість ресурсів і тоді, за певний конкретний період часу, будуть зроблені такі й такі речі, результат буде такий і такий, домогтися вдасться того і того. Все чітко та конкретно. Набагато важливіші зараз на нинішньому етапі такі тонкощі і чіткості, ніж загальні фрази, як раніше. Я поясню, чому це саме так.

Чим просто продовжувати говорити американцям, мовляв, «ми воюємо за свободу, проти зла, ми постраждалі, зі США ми захищаємо вільний світ» – це все правильно і всім зрозуміло, але зараз це менш ефективно. Все тому, що пішло розчарування і в республіканців, і в демократів. Чужа війна будь-яким країнам набридає. Рано чи пізно настає свого роду втома. І навіть, незважаючи на те, що говорив Блінкен, що це так само розвиває економіку США, наш військово-промисловий комплекс і так далі, від воєн країни втомлюються. Зрозуміло, що будь-яка війна стимулюватиме якісь економічні чинники в країнах-союзницях, але, як я вже не раз казав, війна в Україні – це світоглядний конфлікт між старим закритим світом диктатури і хоч досить і проблемним, але прогресивним світом демократії та свободи . Незважаючи на це, у США сьогодні політики хочуть почути набагато більше саме конкретики від України, точно розуміти конкретний план подальших дій офіційного Києва. І навіть хочуть почути конкретні пояснення того, чому якісь речі не вийшли чи не виходять.

Популярні новини зараз

З 1 червня українці платитимуть за воду по оновленому тарифу: кому радять приготуватися

Пенсіонерам призначають нові виплати: хто має право на грошову допомогу

"Буде не страшно...": астролог визначив, чого чекати українцям до середини 2024 року

Часу більше не дадуть: українцям нагадали про важливу процедуру

Показати ще

Друга тема. Це те, що назріває вже не перший місяць. Подібні питання від американців підігріваються різними подіями вже у самій Україні. США хочуть почути знову ж таки конкретику про те, чому влада України так часто звинувачується в корупції? Тут багато питань, наприклад, чому існують (як мінімум, про це дуже часто у нас говорять) якісь незрозумілі зв'язки з росією в окремих людей в адміністрації? Чому так часто звучать такі звинувачення і чи мають вони реальні факти? Тобто якимось шляхом президенту Зеленському у цій темі потрібно clear the air (розрядити обстановку). Йому треба буде проговорити у США ті речі, які тиснуть. Адже подібні питання зависли в повітрі. Це все потрібно буде чітко артикулювати.

Подібні моменти дуже важливі для нас. Тому що посилився тиск із боку республіканців. Воно почалося вже не лише від «трампістів», а вже й у демократів з'являються настрої та питання, мовляв, «куди ми йдемо у ситуації з війною в Україні?». Демократи теж вже почали трохи втомлюватися. Це, напевно, нам характерно – після якогось часу потроху втомлюватись. Я думаю, що сьогодні така втома у США виникає тому, що ми не бачимо тих результатів, які хотіли б бачити.

Росія не приходить і не каже, мовляв, «давайте домовлятися». Контрнаступ виглядав плоским. Люди продовжують вмирати, постійні обстріли та руйнування. І до цього більше і більше в США продовжують йти розмови про корупцію в Україні...

Ось чому ці дві теми мають бути виведені Україною на поверхню. Для того, щоб мати сильний ефект, вони мають бути виведені на конкретику, де все буде переконливим, чітким та правдивим.

Те, як президент Зеленський раніше казав, мовляв, «дайте нам ресурси, ми воюємо за всіх, ми підтримуємо світ, захищаємо свободу проти зла та несправедливості» – це все вже не таке ефектне, як раніше сприймалося. Раніше цього було цілком достатньо. Зараз, гадаю, цього достатньо для того, щоб перед Україною не зачинилися двері. Проте, вже точно замало відновлення енергії подальшого співробітництва.