Юрій Ванетик розповів про те, як у США іноземцям не прощаються навіть дрібні помилки та прорахунки

Через війну досить багато українців їдуть за кордон. Їдуть туди або жити, або до поїздок. У США приїжджає чимало людей з України. У кожного по ходу трапляються ті чи інші проблеми: хтось прострочив візу, у когось виникла проблема у сфері працевлаштування, комусь штрафи виписуються за ті чи інші порушення тощо.

Я зауважив, що менталітет людей вашої частини Європи такий, що коли виникає якась дрібна (на вашу думку) проблемка, то її начебто як можна проігнорувати, а вже потім (якщо вже буде час та інтерес) якось спробувати її вирішити. Можна спробувати. Якщо хтось їде з тих же США і не планує поки туди повертатися, то проблема ігнорується і забувається майже стовідсотково.

На жаль, це так не працює в нас. Я поясню чому.

США дуже довга і дуже жорстка рука. Ця рука глибоко пов'язана з нашою бюрократією. Як це часто відбувається, людина може довго боротися з бюрократією, але так і не зможе її пробити.

Наша система побудована на чіткій фіксації будь-яких збоїв чи проблем. Будь-яка навіть маленька помилка забивається в наші системи, у будь-якому місці вона видно на комп'ютері, а ось видалити її із систем страшно важко. Люди у нас часто потрапляють у різні проблемні ситуації через це. Наприклад, у когось зовнішність віддалено схожа на людину, яка вчинила порушення, або ж його ім'я та прізвище співзвучні з порушником якихось правил – така людина точно матиме проблеми. Вони можуть виникнути в аеропортах, різних установах, банках, фондах, навіть у магазинах для придбання товарів. І людина просто не знає, що їй робити. Куди б він не звертався за послугою, наш алгоритм його відкидає. І вийти зрештою на когось, хто вислухає, зрозуміє та щось зробить, щоб допомогти – неможливо. Неможливо тому, що у США все побудовано саме на алгоритмах та системах, які дуже швидко видають рішення. Звичайна людина, яка не має багато часу і багато грошей, потрапляє, я б так сказав, до справжньої м'ясорубки системи.

Тому, моя порада іноземцям, які приїжджають до США: треба розуміти, що у нас система, яка жахливо не прощає. Ми не прощаємо більше, ніж будь-хто. У нас має місце така пуританська культура, що все життя платитимеш і відповідатимеш за помилки. Це у нас дуже поширене. Звідси й багато кримінальних справ. Неправильно заповнив якусь форму – термін. І навіть якщо людина відсидить свої 2 – 3 роки за якусь помилку, буде вже абсолютно небезпечною для суспільства, то все одно вона не розплатиться. Він усе своє життя житиме як якийсь окаянний.

США відрізняються в цьому плані від пострадянських країн, де, наприклад, людина може відсидіти у в'язниці, зрештою з'ясується, що її підставили, і суспільство цей факт усвідомить і прийме для себе. Суспільство насамперед не поважатиме уряд, який невинну людину сховав за ґрати. А в нас навпаки. У нас на уряд моляться, тому якщо хтось мав якийсь збій, то й через десятки років (навіть якщо арешт був за якусь дрібницю) людина буде розплачуватися. Він все життя страждатиме.

Тому українці, які приїжджають до США, повинні знати про нашу систему, що у нас будь-яка навіть дрібна помилка зафіксується скрізь, у всіх комп'ютерних системах збережеться на десятиліття і відбутися від цього буде неможливо.

Чому в Україні проблеми у людей не рідкість? Чому у вас відбуваються навіть резонансніші речі, як, наприклад, зловживання ресурсами для військових чи покупки під час війни окремими персонажами з МО готелів за кордоном?

Є приклади того (і тут не лише про Україну йдеться), що коли скандали реально великі та дуже гучні, то їх можна швидше заморозити, аніж дрібні проблеми. Звучить парадоксально та дивно, але так часто буває. Все тому, що за великого масштабу проблеми часто легше домовиться. Можна щось комусь продати, кого можна здати і так далі. Ціна питання інша, тому і вирішується воно часто набагато швидше. Ще тому, що у тій самій Україні (як і в інших пострадянських країнах) культура корупції не вважається ганебною. Так у США це бачиться. Таке враження, що ваші люди не знають, а як можна інакше діяти, щоб без корупції. Тому вони й не продумують свої вчинки, не розуміють, що щось може виглядати аморально. Вони спочатку роблять все лише собі в плюс, а потім уже намагаються, як у вас кажуть, «пропетляти». Мовляв, «трохи ж вкрав; інакше ж ніде не відбувається; а як ще можна жити»?

Це я про великі проблеми. Коли ж людина зробила щось дрібне, то вона міцно потрапляє до нашої бюрократичної машини, з якої не вилізеш. І потім людина все життя живе як якийсь напівгромадянин, напіврезидент. Для того, щоб вибратися, людина має зробити величезну донацію на мільйони доларів, має заплатити десятки чи сотні мільйонів, щоб її пробачив президент чи губернатор. Це вже як гра виглядає.

Той самий Еліотт Бройді. Він двічі траплявся, заплатив шалені гроші за те, щоб його пробачив Трамп (хоча Трамп його особисто не знав, хіба що ім'я можливо десь чув). Але Трамп таки пробачив Бройді, бо був явний договірняк. Все купується. Бройді тоді віддав усе, що мав, щоб не потрапити до в'язниці. Дуже брудна людина. Він попався на публічній корупції два (!) рази - перший раз попався і через 8 років попався на тому самому. Признався він і втретє, але тоді був свідком проти своїх соратників. І що? І нічого. Бройді не потрапив до в'язниці. Йому вибачили. А якщо взяти якусь маленьку людину, яка має свій дрібний бізнес або працює водієм вантажівки і кілька років тому приїхала з тієї ж України. Якщо він не туди покладе сміття або щось не те зробить просто помилково, то у нього виникнуть проблеми, які він просто не зможе вирішити. Все буде зафіксовано скрізь і дуже довго. Він не зможе найняти юриста для вирішення питання. Юрист у нас – 25 тисяч доларів, аби почати захищати. І гарантій немає ні на що – можна витратити 50 тисяч доларів на юриста, а в результаті все одно суд скаже, що потрібно заплатити 500 тисяч штрафу чи більше.

Ось тому, коли в іноземців відбуваються якісь збої чи помилки, особливо у США, то треба одразу їх вирішувати, не хитрувати та не відмахуватися.

Якщо хтось думає, що більше ніколи не повернеться до США і його проблема забудеться, то він помиляється – шлейф американської проблеми житиме і тягнеться за ним у будь-якій цивілізованій країні світу. І якщо через 10 – 15 років, давно забувши про свою проблему, така людина все ж таки вирішить приїхати ще раз до США, то її можуть заарештувати в якомусь аеропорту Північної Кароліни лише тому, що вона колись не заплатила штраф за неправильне паркування у Орегоні.

Подібні речі у нас нікуди і ніколи не випаровуються. Будь-які проблеми у США бажано вирішувати одразу.