Чим більше аналізую так звані «рехформи освіти» під егідою подвійного громадянина з МОН, тим більше переконуюся в їх руйнівних наслідках.
По-перше.
Вважаю ненормальною і антидержавницькою практикою залучення на відповідальні посади з метою здійснення реформ сумновідомих освоювачів міжнародних грантів та ще й статусі ЗАБОРОНЕНОГО Конституцією подвійного громадянина.
По-друге.
Боротьба із «зайвими» вчителями і викладачами, а відтак школами і вузами бездумним «арихметичним методом» є цілковитим невіглаством і шкідництвом.
Пенсіонерам приготували доплати: хто отримає надбавку до пенсії понад 2 тисячі гривень
Штрафи за дрова: українцям підказали, як уникнути покарання за деревину на своєму подвір'ї
Мобілізацію урівняли для всіх: українцям оголосили вердикт щодо економічного бронювання
Долари з "заначки" можуть розчарувати: почали діяти нові правила обміну валюти
По-третє.
Спроба реформувати українську освіту без врахування думки самих освітян є зневагою до демократичних національних традицій та європейських норм - доведено табачніками-азаровими.
Саме тому правильна ідея оптимізації системи вищої та середньої освіти в руках невігласів і грантожерів перетворилася на повторення більшовицької практики 20-х років 20 століття щодо призначення комісарів замість ректорів і вчених РАД в українських університетах.
Замість ґрунтовних пояснень критеріїв, підстав і термінів реорганізації вишів від рехформаторів МОН чуємо лише одні пропагандистські лозунги і брехню. Але найсумніше, що головною підставою для реорганізації, точніше ліквідації, вузу часто густо стає субʼєктивний і корупційний фактор, а саме бажання якогось місцевого олігарха чи депутата прихватизувати землю і нерухомість в центрі міста. Подібна ситуація нині із спробою знищити Поліський національний університет, на майно, землю, дослідне господарство і ботанічний сад, якого поклала око група бізнесменів на чолі із, прости Господи, народними депутатами. Посадовці ж, які на зустрічі в Університеті назвали його діяльність найкращою в регіоні, на наступний день. ..тишком нишком розпочали процес ліквідацїї?! Я вже мовчу про те, що МОНівські подвійні громадяни навіть не знають про реалізацію такими «ЗАЙВИМИ вишами» важливих проектів в межах Рамкової програми Європейського Союзу з фінансування науки та інновацій «Горизонт Європа». Для прикладу, в тому ж таки Поліському національному університеті, лише один із двох виграних проектів в рамках «Горизонт Європа» передбачає залучення більш як 400 000 євро для реалізації актуального агроекологічного проекту у співпраці з десятками країн. Я вже мовчу про неадекватну систему визначення потреб у вузах для обласних центрів, бо багато Університетів, особливо агроекологічного профілю, як Поліський національний університет, є базою для навчання передовсім абітурієнтів із сільських районів кількох областей Полісся, а не лише міста Житомира.
На тілі цією кричущої некомпетентності рехформаторів триває лобіювання нової системи фінансування освіти, яка дасть змогу залучити бюджетні кошти в приватні виші. Звісно, а як же далі заробляти дурні кошти приватним вузам ківалова-поплавського і К.? Що цікаво, їхню, не надто законну освітню діяльність, канадські громадяни активно підтримують!
Про безумну ідею відмовити у фінансуванні всім школам, де менше 45 школярів, напишу іншим разом. Бо економісти на українській освіті не знають, що у нас є школи у гірській місцевості, прифронтовій зоні, а багато невеликих сільських шкіл, у яких я мав честь бути, мали кращі показники із ЗНО чи НМТ, аніж у міських. Отож такі рішення повинні грунтуватися на реальному аналізі діяльності кожної школи, а не на лише одному арифметичному показникові.
А поки наше освітнє життя є таке як є:
- Президент закликає школярів, студентів, вчителів та викладачів повертатися в Україну;
- Премʼєр-міністр - народжувати трьох дітей;
- а подвійні громадяни з МОН щоденно працюють над тим, щоб вигнати закордон якомога більше наших дітей і вчителів?!
І це не дивно, бо як каже українська народна мудрість, вони трішки нацарюють в Україні і втечуть - в країну свого запасного громадянства!
А нам тут жити, перемагати лютого ворога і творити державу, якою ми будемо пишатися