Юрій Ванетик розповів про те, чому спікер Майк Джонсон розвернувся на 180 градусів – у бік України

311 голосів віддала Палата представників США за законопроект HR8035 щодо допомоги Україні. Документ говорить про надання 60,84 мільярдів доларів. Голосування почалося о 20:37 за київським часом 20 квітня і завершилося о 20:42 (через 5 хвилин) перемогою здорового глузду та справедливості над черствістю, спробами всіх заплутати та реверансами у бік Росії, зокрема, кремля.

Я не раз говорив у різних інтерв'ю протягом, якщо не помиляюся, місяців 7, що подальша допомога Україні від США буде. Я не помилився, оскільки чудово відчуваю як наше суспільство, так і знаю настрої в американському політикумі, частиною якого певною мірою є вже не один десяток років.

У нас зараз розпочинається активна фаза виборів. Вони все ближче та ближче. І за динамікою нашої політичної кампанії зараз саме той момент, коли найважливішу роль відіграють результати опитувань громадської думки, як американці голосуватимуть. Безперечно, тут нашим політикам важливо брати позицію підтримки України, адже американці акцентують увагу на патріотизмі, захисті демократії, цінностях, на яких і базуються США.

Наша країна хоче бути провідною у відстоюванні цінностей, пов'язаних зі свободою, суверенністю та справедливістю. Це однозначно важливий фактор. Інакше б спікер Майк Джонсон не повернувся б, як то кажуть, на 180 градусів і не поводився б так, як вів останній тиждень до голосування про допомогу Україні. Адже, по суті, нічого не змінювалося в його поглядах, які дуже системні. Джонсон, як відомо всім, вкрай релігійний і вкрай протекціоністки налаштований, мовляв, спочатку потрібно вирішувати всі питання США всередині США, а потім уже звертати увагу (можливо) на питання, які не є внутрішньоамериканськими. Але чинник громадської думки, як ми побачили, круто змінив його підхід.

Є інші чинники. Мабуть, були певні закулісні переговори, вироблялися якісь позиції, які окреслили якийсь шлях, що якщо в США обирають республіканця, то важливо мати максимально сильну позицію у можливих майбутніх контактах з росією, щоб було від чого, якщо скажу так, відступити без втрат. Адже якщо говорити про те, що нікому не потрібна ця війна, то треба розуміти, на основі чого можна вирішувати питання про її припинення. І тут чим потужніша і агресивніша буде позиція США, України та всього цивілізованого світу, тим більше можливостей у результаті досягти головного.

Думаю, військова стратегія тут також зіграла свою роль. Роль зіграла й комунікація США та України. Усі ці чинники пояснюють, чому спікер Палати представників узяв у підсумку позицію, яку ми побачили.

З іншого боку, ідеологія республіканців – внутрішні питання країни та безпека США. Все так чи інакше зав'язується на ситуації всередині нашої країни. Тому, коли питання допомоги України увійшло у тісний зв'язок із безпекою та інтересами безпосередньо США, то й сприйняття ситуації у більшості республіканців (того ж Майка Джонсона) зовсім по-іншому позначилося на їхній риториці та, головне, діях. Адже проблема зачепила США зсередини, а інакше було б так, як уже було: нехай там самі розбираються, а з росією США вирішуватимуть потім якісь питання без прямої прив'язки сюди війни. Але тут так не сталося.

Не думаю, що на позицію Майка Джонсона якось сильно вплинув Трамп, як про це пишуть у деяких ЗМІ. Джонсон швидше сам на себе вплинув. На нього також вплинула партія. Майк Джонсон – партійна постать. Трамп, гадаю, тут сильно не втручався.

Мене вже питали і американські, і журналісти з ОАЕ, де я зараз перебуваю у діловій поїздці, чому така агресивна антиукраїнська поведінка мала окремі представниці Палати представників? Чому їхні виправлення до законопроекту, що голосувався, були настільки абсурдними своєю антиукраїнськістю?

Наскільки я чув, без зовнішнього впливу не обійшлося. Такі люди в Палаті представників і зараз впевнені, що в Україні суцільно корумпована влада. Вони нібито хочуть її якось, так би мовити, притиснути. Ми маємо цілий рух з обох боків, який спрямований на викриття корумпованих представників влади в Україні. З одного боку, на це можна було очікувати, адже, давайте прямо говорити, далеко не все в Україні робиться прозоро. З іншого боку, я вважаю, що таку антиукраїнську риторику в Палаті представників пролобіювали. Навіть якщо й частково. Не без зовнішнього впливу, швидше за все.

Хто герой і заслужив звання переможця у цій непростій ситуації в США, яка зрештою призвела до позитивного голосування Палати представників за Україну?

Вважаю, що героєм тут можна назвати все ж таки Майка Джонсона. Він мав переступити через республіканську меншість, яка не хотіла голосувати за Україну. Він мав ухвалити непросте рішення, яке об'єднало демократів та республіканців. Він мав відійти від якихось особистих правил та недавніх своїх позицій. Йому вдалося.

Майк Джонсон у результаті переступив через політичну суперечність та недалекі примітивні цілі окремих груп своєї фракції. Це стало найяскравішим підтвердженням тези, що Justice will prevail.