Намісник каже, що вже тричі був на фронті. Їздить настільки часто, наскільки дозволяє завантаження монастирем. «На нулі» нейтрально ставляться до того що він священик УПЦ, бо на фронт їде передусім рятувати життя хлопців, як тактичний медик, але якщо заходить питання про віру, то ніколи не приховує, що є священиком.
«Розумієте, там люди дивляться не на назви, не на картинку. Вони дивляться на те, що ти робиш, наскільки ти готовий заради ближнього ризикувати своїм життям, наскільки ти готовий впрягатися заради того, щоб урятувати життя людини, щоб працювати в команді», - каже Архімандрит
Каже що для нього не важливо, якого віросповідання – важливо, яка людина. Бо коли він служив в Іракі калеаном, там мусульмани дуже шанобливо ставилися до нього, зокрема й тому що був представником православної церкви. «Це один з моментів, який я хотів би змінити в нашому житті. Впевнений, тоді було б менше конфліктів. Це важливо особливо зараз, коли потрібна консолідація українського суспільства перед спільним ворогом», - каже він.
«Я вважаю себе патріотом і доводжу це не словом, а справами. Там, на фронті, моє головне завдання — щоб людина залишилася живою, щоб вона повернулася додому і з нею було все гаразд. І наша Церква також: скільки волонтерської допомоги було зібрано, скільки парафіян наших зараз воює, захищає незалежність України. Кожен другий на фронті чи задіяний у волонтерстві. Тому що ми хочемо тут, на своїй землі, у вільній країні, жити та вірити у Христа», - додає намісник.