Освітянське свято зі сльозами на очах: Микола Томенко розповів про власний вчительський досвід

Так сталося, що у свої аспірантські часи я мав честь працювати вчителем історії та суспільствознавства в Київській художній школі імені Тараса Шевченка. Згодом, і в університетський період й під час парламентської діяльності, підтримка освітян була для мене одним із головних пріоритетів.

Наші, у розумінні Фонду «Рідна країна», просвітницькі проекти (без бюджетних коштів) для освітян.

1. 50 документальних фільмів із циклу «7 ЧУДЕС УКРАЇНИ» для навчальної та виховної роботи, зокрема й для вчителів історії та географії;

2. Аудіо проекти «ЖИВІ ГОЛОСИ: класика української літератури», «ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА: живий голос Василя СИМОНЕНКА», «ГОЛОВНІ ПІСНІ та МЕЛОДІЇ УКРАЇНИ»… - для вчителів української мови та літератури;

3. «СЛУХАНКА для УКРАЇНСЬКОЇ МАЛЕЧІ», де на двох дисках зібрані 77 музичних творів: від ігор та лічилок до колядок і щедрівок - для вчителів початкових класів та дошкільних закладів;

4. Навчальний посібник «УКРАЇНА: історія КОНСТИТУЦІЇ» - для вчителів правознавства;

5. Довідник «АБЕТКА української політики» - для вчителів, старшокласників та студентів, який щорічно виходив з 1997 до 2004 року;

6. Науково-популярне видання «ТЕОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО КОХАННЯ» - для вчителів української літератури;

7. Постійно діючий проект «ЗДОРОВИМ і СПОРТИВНИМ БУТИ МОДНО» - для вчителів фізичного виховання, в результаті якого передано тисячі мʼячів та іншого спортивного інвентаря для шкіл;

8. Наша «УКРАЇНСЬКА КНИГА - ДІТЯМ УКРАЇНИ» забезпечила надходження десятків тисяч книг до шкільних та сільських бібліотек країни;

9. «УКРАЇНСЬКИЙ, ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ, СКОВОРОДИНІВСЬКИЙ щорічники»( виходить з 2011 року) - для історико-просвітницької та виховної роботи у школах та вишах;

10. «АЛЬБОМИ ШЕВЧЕНКА», просвітницькі книжкові закладки, екологічні проекти, літературні конкурси… і ще багато іншого для нашої НАЦІОНАЛЬНОЇ ОСВІТИ та її головних дійових осіб - ВЧИТЕЛІВ.

Парламентська підтримка освіти.

За час своєї депутатської діяльності я мав честь:

- сприяти поверненню державного боргу вчителям по 57 статті Закону «Про освіту» щодо щорічної грошової винагороди;

- гарантувати право сільським вчителям на безоплатне отримання у приватну власність земельної ділянки (співавтор Закону);

- боротися за належне фінансування освіти і науки;

(Для інформації.

Саме мій публічний протест проти владного бюджету-2016, де суттєво скоротили фінансування освіти, науки, культури, екології, соціальних програм …призвів до втрати депутатського мандату);

- захищати сільські школи від проектів масового закриття та обʼєднання…

НАВІЩО я про це НАГАДУЮ?

Бо є таке неписане правило:

а чи маєте Ви МОРАЛЬНЕ ПРАВО вітати нині ПРАЦІВНИКІВ ОСВІТИ?

Тож я таке право МАЮ, а нинішні освітянські керманичі - НІ.

Сьогоднішнє керівництво Міністерства освіти, а це на хвилиночку - міністр і 9 заступників та низка інших державних освітянських структур скоріше ЛІКВІДАТОРИ національної освіти, аніж її оборонці.

Спочатку вони оголосили нашу національну систему освіти неефективною і неправильною, а потім взялися за її знищення.

Атака на національні університети, спроба призначати своїх керівників, незаконні проекти так званої корпоратизації та можливості приватизації вузів - це вже системна політика шкідництва від МОН. Натомість іншою рукою надається сприяння приватним вузам із сумнівною репутацією. Чого варте лише рішення про відкриття ще 3 вузів для приватного Університету Ківалова із правом готувати правоохоронців та юристів й плани державного фінансування цих приватних вузів?!

Інший проект - повної ліквідації сільських шкіл від влади, це по суті проект ЗНИЩЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО СЕЛА й продовження політики часів Кагановича-Сталіна, які насильно проводили колективізацію та заганяли селян на роботу у русифіковані міста.

Більш за те, антиосвітянську Постанову КМУ про закриття з 1 вересня 2025 року ВСІХ шкіл, де менше 45 учнів, вже кинулися виконувати численні місцеві чиновники, яким на чималі заплати і премії грош в бюджеті є, а на школи бракує. Так, лише чиновники Тетіївської ОТГ, що на Київщині, вже нині попри протести вчителів і батьків закрили 8 шкіл. Можемо лише уявити, яке ОБЕЗЛЮДНЕННЯ українського СЕЛА, розпочнеться із наступного навчального року і, зрозуміло, подальший виїзд закордон.

Я вже мовчу про те, що ці ж таки МОНівські ліквідатори паралельно створюють іншу проблему:

в початкових класах містечок та міст утворюються класи по більш як 30, а то й 40 дітей. Можна лише уявити, як там працюється вчителям.

І найголовніше - про оплату вчителів, які ще в 2020 році чекали на свої гарантовані і справедливі 4 тисячі доларів.

Влада переконливо доводить, що грошей для вчителів, як не було до воєнного стану так немає і нині. Тому 12 тисяч гривень (менш як 300 доларів), та й то не для всіх, буде і в 2025 році.

Попри це, сьогодні ВСІ освітні владці будуть вітати Вас із професійним СВЯТОМ, яке для більшості працівників освіти стало СВЯТОМ зі СЛЬОЗАМИ на ОЧАХ!

ТРИМАЄМОСЯ і ШАНУЙМОСЯ, бо ми того ВАРТІ