Виконавчий комітет міськради роками ігнорував свої обов’язки щодо захисту води та землі, але тепер має чітку вказівку від правосуддя — навести лад у земельному кадастрі. Якщо межі річок не визначені на папері та в натурі, вони стають легкою здобиччю для незаконної забудови чи забруднення. Тепер у коростенських посадовців немає вибору — доведеться працювати.
Коли влада «забуває» про природу
Історія почалася з перевірки Державної екологічної інспекції Поліського округу. Екологи виявили, що мерія Коростеня, м’яко кажучи, не поспішає виконувати свої прямі обов'язки. Йдеться про захист водойм та джерел питної води.
Виявилося, що в громаді досі не встановлені межі прибережних захисних смуг. Тобто, на папері річка є, а де саме закінчується зона, де не можна нічого будувати чи розорювати землю — невідомо. Така сама плутанина і з зонами охорони навколо артезіанських свердловин, з яких люди п’ють воду. Відомості про ці зони просто не внесли до Державного земельного кадастру.
Ігнорування вимог призвело до суду
Екоінспектори спочатку намагалися вирішити питання мирно: виставили офіційну вимогу усунути порушення. Проте час минав, а віз і нині був там. Чиновники Коростеня просто ігнорували зауваження, сподіваючись, що проблема «розсмокчеться» сама собою.
Терпець екологів увірвався, і вони звернулися до суду, щоб визнати таку бездіяльність протиправною. І ось, 12 березня 2026 року, суд поставив крапку в цій справі, повністю задовольнивши позов інспекції.
Українцям почали блокувати доступ до "Приват24": кому це загрожує
Долар наблизиться до 50 гривень: валюта стрімко зростає в ціні
Понад 1500 грн до пенсії: ПФУ відзвітував про солідне підвищення, але не для всіх
За газ тепер треба платити по новому: як споживачам не накопичити штучний борг
Чому це важливо для звичайних людей?
Керівник екоінспекції Поліського округу Євгеній Медведовський пояснює: це не просто бюрократична суперечка за межі в кадастрі. Якщо межі прибережних смуг не встановлені «в натурі» (тобто на місцевості), це створює ідеальні умови для того, щоб хтось тихцем захопив берег річки або почав там господарювати, отруюючи воду.
«Наявність таких меж у кадастрі — це реальний механізм охорони води. Коли кожен знає, де не можна ставити паркан чи склад хімікатів, природа отримує шанс на захист», — зазначають в інспекції.
Тепер Коростенська міськрада зобов'язана провести землеустрій та офіційно закріпити захисні зони. Це перемога не лише екологів, а й усієї громади, яка хоче мати чисту воду та відкриті береги.