Геннадій Москаль: Зеленський робить все, аби в Порошенка було політичне майбутнє

Цього літа президент Володимир Зеленський влаштував масштабні чистки в силових структурах. Найбільшою сенсацією стала відставка, здавалося б, незамінного міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Окрім нього на вихід пішли його заступники, а також заступники міністра оборони Андрія Тарана, над яким теж нависла загроза звільнення. За чутками, вона запланована ближче до осені. Попрощалась з посадами і верхівка Збройних сил, «топ»-фігури зі Служби безпеки та шеф Служби зовнішньої розвідки.

Генерал-лейтенант міліції, що працював на керівних посадах у Міністерстві внутрішніх справ, екснардеп та колишній голова Луганської та Закарпатської обладміністрацій Геннадій Москаль у розмові з «Главкомом» оцінює останні кадрові перетурбації, атаку Зеленського на кума Путіна Віктора Медведчука та розповідає про діяльність президентського «префекта» Миколи Тищенка на Закарпатті. Москаль також оцінює перспективи таких політичних діячів як Володимир Гройсман та Ігор Смєшко, чия піарактивність в політичне міжсезоння зашкалює.

«Монастирський хотів зберегти Геращенка, але Зеленський та Єрмак сказали: «нахрєн з пляжу»
З чим, на вашу думку, пов’язані останні чистки в силових структурах. Зеленський розчарувався в цих людях, вони себе погано проявили? Що трапилося?

Просто це не люди голови Офісу президента Єрмака, а той не визнає людей, яких він особисто не рекомендував на ці посади. От і вся розгадка.

Оточення того ж Авакова повторювало всі ці роки, що у разі його звільнення небо впаде на землю, наступить хаос і так далі. Чи будуть якісь серйозні наслідки цієї відставки?

Окрім Авакова, який був публічною людиною, серед його заступників, які пішли, я не бачу таких, за відсутності яких щось може кудись впасти.

А наскільки взагалі нинішня система МВС є інерційною, бо Аваков керував нею сім років і, мабуть, розставив своїх людей всюди?

Нічого він не буде контролювати. Серед його заступників нема вже нікого, а ті люди, що прийшли за рекомендацією нового міністра Дениса Монастирського, взагалі до органів внутрішніх справ чи до поліції стосунку не мають. Це такі собі технічні працівники. Єдине, від кого щось буде залежати, це від нового першого заступника, який за функціональними обов’язками відповідав за боротьбу зі злочинністю і охорону громадського порядку, та хто буде керівником Нацполіції.

Поки Нацполіцію очолює Ігор Клименко, але він більше психолог та кадровик і злодіїв бачив хіба що у фільмі «Місто зустрічі змінити не можна». Тому плакати там особливо нема за ким і на боротьбу зі злочинністю ці відставки точно не вплинуть.

Кажуть, що Монастирський сам став компромісним варіантом, бо Аваков має на нього певний вплив. Нинішній голова МВС свого часу був помічником вірного соратника Авакова Антона Геращенка.

Та ні. Антон Геращенко, коли був депутатом Верховної Ради, набирав в помічники тих, хто може писати законопроєкти. За законом, депутат може мати 40 помічників, з яких чотири оплачує Верховна Рада, а всі інші – позаштатні, яких набирають для тих чи інших проєктів. От вбийте мене, я сам не пам’ятаю, хто у мене були позаштатними помічниками. Але вони тепер дзвонять і жаліються, що через їхню роботу зі мною їх зараз не бере до себе «Зе-команда». От там якраз все пам’ятають. Наскільки я знаю, Монастирський хотів зберегти Геращенка, але команда Зеленського та Єрмака сказала: «нахрєн з пляжу.

«В Офісі президента є кому давати вказівки, а от кому виконувати – немає»
В якому стані Аваков залишив своєму наступнику міністерство?

Всі ці «слуги» недолугі кричать, що вони зруйнують монстра, якого створив Аваков. Але Аваков створив монстра за європейською аналогією. Прикордонники в більшості країн Євросоюзу знаходяться в підпорядкуванні МВС, надзвичайні ситуації, міграційна служба – також. Зеленський дуже хоче під себе Нацгвардію, бо вона укомплектована військовослужбовцями, а він є Головнокомандувачем. Але це – військове формування, яке має особливий правоохоронний статус. Сьогодні ж вже нема «Беркуту», і його фактично замінює Нацгвардія. Охорона мітингів, демонстрацій, Верховної Ради, атомних станцій, посольств – це ж все її прерогатива. Якщо Зеленський хоче взяти на себе відповідальність за розгін протестних акцій, під час яких, не дай Боже, хтось буде травмований чи загинк, хай бере. Сьогодні в Офісі президента є кому давати вказівки, а от кому виконувати – немає.

Авакову варто віддати належне, бо йому вдалося багато речей об’єднати в одному міністерстві. Воно виконує такі ж функції, як і в усіх європейських країнах, але там ніхто не кричить про те, що створили монстра. В цій системі не треба робити якихось різких кроків, які можуть просто розбалансувати всю правоохоронну систему. Але у Зеленського головну задачу бачать в тому, аби навколо були їхні перевірені люди. Хоча той же Монастирський не є його людиною з «95-го кварталу». Він, скоріше, є людиною першого віцеспікера Руслана Стефанчука –вони обидва викладали в Хмельницькому університеті управління та права. Але, мабуть, поклявся на вірність. Тут питання – кого новий міністр підбере в команду. Є дві посади, які, на мою думку, давно треба було об’єднати в одну особу, – перший заступник міністра та керівник Національної поліції. Вони виконують, по суті, одні й ті ж функції – охорону громадського порядку.

Чим Монастирський як менеджер буде відрізнятися від Авакова?

Він буде чітким виконавцем волі Зеленського. Він вже призначив заступником свого керівника апарату в парламентському комітеті (Дениса Драп’ятого), а інший новопризначений заступник Мері Акопян раніше як займалася в міністерстві міжнародною тематикою, так і далі буде нею займатися. Але найголовніші призначення – ще попереду.

МВС – не єдина структура, де проходять чистки. СБУ, яким, до речі, керує, давній друг Зеленського, вони також зачепили.

СБУ наразі виконує всі забаганки Зеленського та Єрмака. І оскільки там, на думку Єрмака, були не його люди, то поставили замість них людей по протекції «95-го кварталу», які до боротьби з тероризмом та до «Альфи» взагалі не мають жодного стосунку. Із цими санкціями по контрабандистах, закриттям телеканалів вони парили Зеленському та Єрмаку різну туфту. СБУ фактично зараз паралізувало роботу Верховного суду, бо РНБО, коли запроваджувало санкції, казало, що посилалося на матеріали, які надала Служба безпеки, але вони, виявляється, є таємними. А насправді, всім цим дурницям нема підтвердження. Рано чи пізно це все буде скасовано Верховним Судом.

«В Україні може хтось комусь наступити на ногу в тролейбусі – і почнеться Майдан»
Навколо СБУ регулярно трапляються скандали, коли затримують співробітників служби, які фактично працювали на російські органи. Такої агентури на восьмому році війни ще вистачає?

Раніше цілий поверх в СБУ займав, як казали, наш «старший брат». Україна такими шпигунами просто нашпигована. Ті ж «зелені чоловічки» тільки й чекають сигналу. Їм, як свого часу в Криму, на мобільні телефони має прийти умовний сигнал для дії, а в них вже є і форма, і зброя, за ними закріплені певні «квадрати». Сьогодні СБУ є далеким від стандартів спецслужб, а в першу чергу – контррозвідки. Беруть на гарячому вже якихось взагалі тупих, які не слідкували за собою, базікали по телефону, але це ніякої шкоди ФСБ, особливо п’ятому розвідуправлінню, яке працює в Україні, Молдові та Грузії, не завдало.

Ви кажете, що Зеленським з Єрмаком всюди розставляють лише людей, які поклялися їм у вірності. Але генпрокурор Ірина Венедиктова нібито поклялася, але ходять чутки, що восени її замінять.

Так не Єрмак же її рекомендував, тож в ній бачать потенційного зрадника. Так само Янукович-молодший свого часу всіх підбирав та рекомендував батькові, але потім всі ці люди повтікали. Сам старший Янукович чого втік? Бо він почав всім дзвонити, а нікого вже не було. Це такий «синдром Чаушеску»: вся нинішня відданість абсолютно нічого не гарантує. Якщо, не дай Бог, буде ситуація на кшталт Майдану зразка 2014 року, всі нинішні одразу залишать і Зеленського, і Єрмака.

Ви вважаєте, що може бути новий Майдан?

В Україні така ситуація, що може хтось комусь наступити на ногу в тролейбусі – і почнеться. Я ж ходжу по вулиці, з людьми говорю… Нема у влади цих рейтингів, які оголошують кожного тижня, – всі, з ким я говорю, плюються від нинішньої влади та президента. Але Кирило Тимошенко постійно ці рейтинги замовляє і показує Зеленському, як його люблять люди і як він виграє у другому турі. За моїми соціологічним дослідженнями, реальний рейтинг Зеленського – від 12 до 15%.

Але ж жодної альтернативи Зеленському поки не видно.

Тут може зіграти «синдром Порошенка», коли будуть голосувати за будь-кого, аби не за Зеленського. Наші люди спочатку біжать в один бік, потім встають і юіжать в інший. Ми ж надалі лишаємось найбіднішою та однією з найнещасливіших країн в Європі. Подивіться, що робиться з цінами на олію, цукор, автогаз… Навіщо було перекривати так звану «трубу Медведчука», яка давала Україні 1,5 млн тонн палива на рік? Збройні сили заправлялися з цієї труби, «Укрзалізниця» і так далі. Зараз поставок нею нема, бо «Роснєфть» їх перекрила. Коли у людей питаєш – а навіщо ви голосували за людину без жодного досвіду, «уклоніста» від армії, вони кажуть, що не хотіли Порошенка. А зараз так само будуть не хотіти Зеленського.

Чому Зеленський вирішив, що інструментом від всіх бід має стати РНБО? Чого Порошенко свого часу до цього не додумався?

Тому що так робити просто не можна! Якби Порошенко так діяв, він вже точно б сидів у тюрмі. Виходить, що один тільки Разумков вчився на юриста, який розуміє, що не можна запроваджувати санкції проти громадян України. Якщо є ознаки фінансування тероризму чи створення терористичної організації, для цього є Кримінальний кодекс, але ж нікого не притягнули до відповідальності. Все це просто лусне у Верховному Суді. Якщо помітили, то зараз РНБО обороти зменшила, бо побачили, що СБУ давала їм фуфло, яке у суді не пройде.

«Префект» Коля Тищенко не може нічого вирішити на Закарпатті»
У найскладніших 2014-2015 роках ви очолювали Луганську обладміністрацію та переймалися питаннями, які виникали на лінії розмежування. Зараз там набагато спокійніше і ситуація зовсім інша. Як би ви її оцінили у порівнянні з тими роками?

Як на мене, були допущені три великі помилки. Перша – розведення військ. Бліндажі зараз на деяких ділянках розташовані як сусідські хати. Супротивники наблизились майже впритул до наших Збройних сил. Друге – відкриття нових КПП. Вони кажуть, що Порошенко нічого не робив, а вони зараз повідкривали з музикою. Але та сторона, навіть якщо б хотіла, просто не може цього зробити, бо все заміноване з обох сторін, мінних карт немає… Тобто нічого не працює. А третя помилка – це обмін полоненими. Якщо це виходило у Медведчука, то чому треба було робити з цього трагедію? Чомусь Порошенко з цього трагедії не робив.

Щось не дуже у Медведчука й виходило.

Але ж ці «республіки» амністували шістьох жіночок, яких готові були віддати Медведчуку. Та Єрмак сказав, що їх треба віддати тільки йому. Ті, звісно, відповіли: ти хто такий, ми тебе не знаємо?

Ці шість жіночок були особистим піаром Медведчука, хіба ні? А як щодо всіх інших полонених?

Так а хто його залучав до цього? Раніше Медведчука залучав Порошенко, а ці від його послуг відмовилися. Тому і жодних результатів нема. Мені Медведчук особисто розповідав, що кожну кандидатуру має узгоджувати з СБУ. До того ж, на кого міняти? У нас немає обмінного фонду. Були б «вагнерівці» – йшла б зовсім інша розмова. Але ми їх «прошляпили». «Зраду» зробив особисто Зеленський, і сам у цьому зізнався.

Ви кілька років були «губернатором» в такому непростому регіоні як Закарпаття. Зараз здається, всі це сепаратистські історії там затихли, принаймні, в медійній площині. Але яка ситуація насправді?

Як було, так там все і є. Коля Тищенко змушує усіх говорити, що ми, мовляв, любимо угорців. Угорці ж хочуть, аби лідер Партії угорців України Василь Брензович повернувся і закрили кримінальну справу проти нього. А наразі він не може приїхати, бо йому, як і судді Чаусу, світить обрання запобіжного заходу. При цьому для Брензовича нібито тримають посаду першого заступника голови облради. Тищенко їм обіцяв, що за три місяці це питання вирішиться. Але Тищенко там вже протягом тривалого часу називає себе префектом, призначеним особисто Зеленським, проте нічого так і не вирішено. І надалі Брензович переховується в Угорщині.

Взяти того ж Іштвана Грежу – уповноваженого угорським урядом з інвестицій у Закарпатську область. Для чого було йому забороняти в’їзд? Він привозив інвестиції. За ці кошти побудовані на Закарпатті школи, садочки, дороги – і цього вже ніхто в сумку не покладе і назад не забере.

Але всі ці питання Тищенко не може зняти. Наскільки я знаю, угорська партія сказала, що якщо за три місяці це все не буде вирішено, то вони виходять з тимчасової коаліції в облраді. Тоді доведеться призначати дострокові вибори, бо рада просто не зможе працювати.

На Закарпатті ви керували кілька років. І, в принципі, Порошенко не часто змінював голів ОДА. Чому зараз, на вашу думку, відбувається постійна ротація?

Нинішня влада працює на публіку – все має робитись задля іміджу президента та ріст його рейтингу. Ви помітили, що Зеленський вже не представляє особисто губернаторів в областях? Він просто видає новому голові ОДА посвідчення, той сідає на потяг і дує в область. Як такого призначенця буде сприймати місцевий політикум? Після мене на Закарпатті – вже четвертий чи п’ятий голова обладміністрації за два з половиною роки. Багато хто і не згадає прізвищ тих губернаторів.

«Хабарник Чаус тепер може бути окрасою будь-якої політичної сили»
Щодо ваших особистих політичних планів. Чи плануєте ви організовувати якусь власну партію чи до когось приєднаєтесь на майбутніх виборах?

Партію я точно організовувати не збираюся, але коли будуть вибори, дивитимемося.

Ходили чутки, що ви зі своїм давнім соратником Давидом Жванією домовлялися про майбутнє фінансування партій.

Зі Жванією? Якраз його треба зараз фінансувати. Я його давно не бачив, і ці чутки – якісь дурниці.

А що зі Жванією взагалі сталося? Чому він став записувати з Москви дивні ролики про переворот на Майдані, читаючи все з папірця?

Він не був на Майдані з першого до останнього, як я, наприклад. То у них якісь особисті стосунки із Порошенком, який теж там був дуже нечасто і хіба що привозив дрова, продукти, теплий одяг, палатки. Я зараз допомагаю Жванії у судах як адвокат, бо в нього «чорні колектори» позабирали фактично все майно. Але давно його не бачив, просто в мене є доручення від нього і роблю я це абсолютно безоплатно.

На Майдані багато хто не стояв, але після нього виросла ціла плеяда політиків, до яких тяжіє саме «майданний» електорат. Наприклад, Ігор Смєшко, якого нібито ніде нема, але при цьому рейтинги звідкись беруться. Як ви поясните його феномен?

Люди вірять йому, тому що він ніколи не був ані прем’єром, ані міністром, ані взагалі в публічній політиці. Йому вірять, бо в нього немає плям. Є багато охочих голосувати за його політичну силу, тож в майбутньому парламенті він явно буде представлений.

А хто з ваших колишніх політичних соратників ще має шанси на політичне майбутнє?

Порошенко, причому йому в цьому допомагає Зеленський. Порошенко може сидіти на Мальдівах чи на дачі, а Зеленський робить все для нього. Зеленський панічно боїться Порошенка і не може без того, аби йому якусь капость не зробити, як з тим же суддею Чаусом, який, як вони вважають, має якийсь компромат на експрезидента. Звідки в нього цей компромат? Після цієї історії простий хабарник може бути окрасою будь-якої політичної сили, бо є найбільш впізнаваною та репресованою нинішнім режимом персоною.

А як щодо прем’єрів часів Порошенка – Яценюка та Гройсмана? Вони активно піаряться, політсила Гройсмана навіть, якщо ці соцопитування не куплені, долає прохідний бар’єр.

Сила Гройсмана пройде, бо Зеленський має на Вінниччині фактично формального губернатора, а вся облрада, ОТГ – під Гройсманом. Він ніяк погано себе не зарекомендував, окрім окремих кадрових призначень. Але наразі люди прийшли не кращі. Як людина Гройсман – абсолютно розумний та адекватний, не зарозумілий і вміє розмовляти з людьми.

Юрій Луценко ще може себе проявити, окрім того, як телеведучим?

Він запрошує мене на свої програми на 5 каналі, але я не чув про якісь його особливі амбіції. Можливо, він їх і має, а, можливо, ще просто зарано про це говорити.

Павло Вуєць, "Главком"