У період, коли влада псевдореспублік ДНР і ЛНР «націоналізувала» коксохімічні та металургійні підприємства українських компаній, стало питання постачання цих заводів сировинними ресурсами. Йдеться про заводи, які знаходяться на тимчасово непідконтрольних українській владі територіях.
Основною проблемою стало забезпечення коксохімів дефіцитним якісним коксівним вугіллям, яке потрібне для отримання доменного коксу належної якості з подальшим його використанням для виробництва чавуну, передає Багнет.
Єдино, можливою сировинною базою з постачання вугілля стали виробники з Російської Федерації, так як тільки вони одночасно мають якісне коксівне вугілля і особливо не бояться введення санкцій за співпрацю з ДНР/ЛНР.
Поставки даної сировини можна здійснювати виключно залізничним транспортом з великої відстані. Завезення на територію псевдореспублік ДНР і ЛНР може бути проведений тільки через неконтрольовану частину кордонів між Україною і Російською Федерацією, так як немає залізничного сполучення між Україною і ДНРІЛНР. Для виконання даного завдання "умільці" придумали хитру схему, при якій в шляху проходження товару розривалася ланцюжок поставки, щоб її було складніше ідентифікувати. Як місце входу товару в ДНР/ЛНР виділили станцію "Успенська" Північно-Кавказької залізниці (Ростовська область, РФ), яка якраз знаходиться на непідконтрольній українській владі частині кордонів з Російською Федерацією.
Коли скасують графіки відключення світла: хто та як формував черги
Пенсіонери ВПО можуть отримати солідну надбавку: що для цього потрібно
Багатогодинні черги до ТЦК відміняються: у "Резерв+" запрацювала довгоочікувана функція
Штрафи за дрова: українцям підказали, як уникнути покарання за деревину на своєму подвір'ї
Виходячи із залізничних звітів чітко видно, що логістичний ланцюжок з відправлення вугільних концентратів виглядав наступним чином:
Підприємства АТ «Межиріччя» і АТ «ОФ Антонівська» (обидва входять в Холдинг АТ «Сибуглемет») відправляли Товар в напрямку станції «Сінна» (вантажоодержувач - ФГБУ «Резерв-поставка» Росрезерву), в подальшому зі станції «Сінна» від вантажовідправника ФГБУ «Резерв-поставка» Росрезерву зтот же товар відправляється в напрямку станції «Успенська» (вантажоодержувач - АНО «Центр зффективних логістичних рішень») і далі через станцію «Успенська» Товар надходить на адресу коксохімічних і металургійних заводів (Алчевський КХЗ, Ясинівський КХЗ, Макіївський КХЗ, Донецький МОЗ, Єнакіївський КХЗ).
За період 2019 рік - липень 2020 року були здійснені поставки в ДНР / ЛНР наступних об'ємів:
- Зі станції "Кийзак"від вантажовідправника / виробника АТ" Межиріччя»: 977 624,250 тн вугільного концентрату;
- Зі станції "Бардино"від вантажовідправника / виробника АТ" ОФ " АНТОВСЬКА»: 925 824,500 тн вугільного концентрату.
Виходячи з цієї інформації чітко видно, що дані поставки носять систематичний характер, і всі учасники схеми розуміють, що вони роблять і йдуть до цих дій цілеспрямовано.
Для вашого розуміння, російський Холдинг АТ» Сибуглемет " є одним з найбільших виробників коксівних вугільних концентратів в Російській Федерації.
Залишилися нерозкритими тільки два питання:
- Навіщо серйозному російському Холдингу, який здійснює поставки на адресу ПАТ " АрселорМіттал Кривий Ріг "(Україна) і АТ «АрселорМіттал Теміртау» (Республіка Казахстан), псувати свою репутацію і здійснювати санкційні поставки на адресу «націоналізованих» підприємств ДНР/ЛНР? Якась "велика гра" чи є в цьому зацікавленість і української влади?
- З боку урядових і силових структур України застосовані санкції до підприємств, що входять в Холдинг АТ» Сибуглемет «особливо до АТ» Межиріччя «і АТ «ОФ»АНТОВСЬКА"? Чи відбувається звичайна для України ситуація, коли на те, що прозоро видно ніхто з влади не звертає увагу?