В’ячеслав Некрасов пояснив ризики прийняття законопроєкту 3959-1, щодо запуску бюро економічної безпеки України

Професор кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права Національної академії внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент В’ячеслав Некрасов проаналізував ризики закону щодо економічної безпеки України.

Після прийняття ВРУ закону України «Про Бюро економічної безпеки України» від 28 січня 2021р. № 1150-IX у бізнесу постали питання: В який спосіб це буде імплементовано в систему досудового розслідування та оперативно-розшукову діяльність? Тому зараз увага бізнесу прикута до законопроєкту 3959-1 яким вносяться зміни не тільки до адміністративного деліктного (КУпАП) та кримінального (КК) законодавства, але й до кримінально-процесуального (КПК).

До Кодексу про адміністративні правопорушення запропоновано у статтю 15 «Відповідальність військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів, за вчинення адміністративних правопорушень», доповнити працівниками Бюро економічної безпеки України, які мають спеціальні звання, окрім цього на захист правового статусу Бюро вводиться нова стаття 184-4, що передбачає відповідальність за незаконне використання найменування та ознак належності до Бюро економічної безпеки України.

Далі пропонується внесення змін до Кримінального законодавства якими власне внесено особу Директора Бюро економічної безпеки України в якості державного діяча і відповідно передбачається відповідальність за посягання на його життя (ст.112 КК України), втручання у його діяльність (ст.344 КК України) та погроза або насильство щодо нього (ст.346 КК України). Також Директора Бюро прирівняно до службової особи, які займають особливо відповідальне становище, у статтях 368, 368-5, 369 та 382 .

У будь-якій діяльності, націленій на результат, політику у сфері розвитку економіки необхідно провадити з урахуванням наявних і потенційних викликів і бар’єрів. У цьому контексті відправною точкою є створення базису для належного захисту економічних відносин, у тому числі за допомогою кримінально-правових засобів, оскільки саме ця сфера є однією з «найболючих» для суб’єктів господарювання.

В такому контексті по іншому сприймаються питання, які пов’язані зі зміною санкцій кваліфікуючих ознак ст. 212 «Ухилення від сплати податків…», з підвищення штрафів та позбавлення волі, а також доповнення Кримінального Кодексу новою статтею 222-2. Шахрайство з податком на додану вартість. З одного боку це не суперечить принципам криміналізації, у зв’язку з тим, що в основі формулювання спеціальної кримінально-правової заборони лежить суто прагматична мета – уникнути спорів щодо підслідності і передати справи по відшкодуванню ПДВ до новоствореного органу. Якщо це сприятиме досягненню поставлених цілей, то такі зміни є доцільними, оскільки їх досягнення неможливе шляхом змін до КПК. Спеціалізація кримінально-правових заборон під потреби забезпечення ефективності розслідування може розглядатися як частина принципу процесуальної здійсненності переслідування.

Інша справа, формування нової кримінально-правової заборони не повинно руйнувати систему норм, що склалася. По-перше, пропонована редакція містить ряд технічних недоліків: а) розкрадання і заволодіння співвідносяться як ціле та частина, про що вже вказувалося у висновку ГНЕУ, б) опис третьої форми пропонованого правопорушення обтяжений зайвим текстом («подання заяви шляхом подання відомостей»). По-друге, зважаючи на дублюючий характер пропонованої заборони, може потребувати вирішення змістовна колізія, що складається між статтею 222-2 і відповідно статтями 190, 191 і 358 та 366 КК. Вирішення цієї колізії можна здійснити шляхом формулювання колізійного припису.

До речі 29 із 35 складів кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності так чи інакше віднесено до підслідності БЕБ. Згідно Проєкту (принаймні поки що) поза їх підслідністю залишаються такі кримінальні правопорушення, як контрабанда (ст. 201), переміщення через митний кордон лісоматеріалів (ст. 201-1), в такому контексті треба також враховувати, що у ВРУ внесено законопроєкт про криміналізацію товарної контрабанди, незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва (ст. 203-1), незаконна діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей (ст. 203-2), порушення порядку здійснення заготівлі металобрухту та операцій з металобрухтом (ст. 213) та умисне введення в обіг на ринку України небезпечної продукції (ст. 227).

У сфері кримінального процесу ця проблематика зводиться до двох складових: перша - здатність органів правопорядку своєчасно і ефективно захистити підприємців від кримінальних правопорушень та забезпечити відновлення їх порушених прав; друга - наявність дієвих правових механізмів (запобіжників), які захищають представників бізнесу від необґрунтованих процесуальних репресій та незаконного притягнення до кримінальної відповідальності.

На жаль, у сучасній правозастосовній практиці органи правопорядку подекуди використовуються надані їм повноваження не задля реалізації завдань, визначених у ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), а як засіб тиску на бізнес (мова йде про практики безпідставного початку досудового розслідування або навпаки необґрунтованої відмови у відкритті кримінального провадження, неефективне досудове розслідування, недотримання розумних строків його проведення, безпідставне вилучення оригіналів документів та комп’ютерної техніки, що фактично паралізує роботу суб’єктів господарювання тощо).

Виходячи з вищенаведеного найцікавіші законодавчі зміни, будуть стосуватися саме кримінального процесуального законодавства, оскільки фактично органи Бюро економічної безпеки України замінять органи, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства та переймуть на себе усі повноваження податкової міліції включно до функції розслідування та проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Так, згідно з новою редакцією частини 3 ст.216 КПК України детективи органів Бюро економічної безпеки України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 199, 204, 205-1, 206, 212, 212-1, 218-1, 219, 220-1, 220-2, 222, 222-1, 222-2, 223-1, 223-2, 224, 229, 231, 232, 232-1, 232-2, 233 Кримінального кодексу України, а також статтями 206-2, 210, 211 Кримінального кодексу України, у разі якщо розслідування таких кримінальних правопорушень не віднесено до підслідності Національного антикорупційного бюро України.

Якщо під час розслідування зазначених кримінальних правопорушень встановлені кримінальні правопорушення, передбачені статтями 192, 200, 216, 358, 366 Кримінального кодексу України, вчинені особою, стосовно якої здійснюється досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов’язані з кримінальними правопорушеннями, вчиненими особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, такі правопорушення розслідуються детективами органів Бюро економічної безпеки України.

Однак цей законопроект не містить положення, що визначають предметну підслідність Бюро, передбачене ст. 191 КК України «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем».

Між тим, об’єктом цього кримінального правопорушення є відносини власності, а також розподілу матеріальних благ у суспільстві, з огляду на що вказане кримінальне правопорушення має бути складовою предметної підслідності БЕБ, адже відповідно до ст. 1 вищевказаного Закону «Бюро економічної безпеки України - це центральний орган виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави».

Видається, що при вирішенні питання підслідності кримінальних правопорушень, передбачених ст. 191 КК України, законодавцю доцільно диференціювати його підслідність залежно від розміру привласнення, розтрати або заволодіння майном та його суб’єкту між органами досудового розслідування Національної поліції, БЕБУ та НАБУ

З огляду на вищезазначене, а також усвідомлюючи важливість питань, які піднімаються у законопроєкті «Про внесення змін до адміністративного та кримінального законодавства щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України» № 3959-1 від 25.08.2020р вважаю, що його треба повернути на доопрацювання з проведенням широкого обговорення узгоджених змін серед представників бізнесу та експертів.