Руслан Бортник розповів про події, що передували ситуації з «вагнерівцями»

Про це він розповів у своєму блозі «Підсумки тижня».

«21 липня Україна домовляється про нове всеосяжне перемир'я. Це перемир'я мало працювати досі, але пропрацювало реально пів року. І, напевно, ці пів року, починаючи з липня 2020 року до грудня, були найтихішими на Донбасі. Хоча й неідеальними – люди продовжували гинути, обстріли час від часу з'являлися», - розповів Бортник.

Він зазначив, що перемир'я мало стартувати з 27 липня, а паралельно йшла спецоперація з виманювання так званих «вагнерівців» – людей, які воювали у приватній військовій компанії Вагнера нібито на боці так званих самопроголошених республік сепаратистів на Донбасі. За словами політолога, частина з цих людей звинувачується в участі у злочинах проти людства, включаючи збиття МН-17 на Донбасі, українського Іл-76 під Луганськом, тортури та інші.

«Це спецоперація, яку санкціонував Зеленський, і задум провести яку з'явився ще за Порошенка. Вона два роки готувалася. І ось чомусь керівники цієї спецоперації вирішують, що фінальну стадію цієї спецоперації – захоплення першої партії людей, яких звинувачують у найманстві, необхідно провести 25 липня, за два дні до старту роботи всеосяжного перемир'я», - каже Бортник.

Політолог пояснив, що проведення фінальної стадії спецоперації – захоплення першої партії «вагнерівців» – могло призвести до політичної кризи у відносинах між Україною та Росією та, як наслідок, зриву цього перемир'я. На його думку, керівництво країни могло тоді вважати, що проведення спецоперації не відповідало інтересам української безпеки.

Як повідомляє Знай.ua, раніше він попереджав про можливі віялові відключення електрики цієї зими.

Також Знай.ua повідомляв, що Бортник прокоментував закриття відомого англомовного видання в Україні «Kyiv Post».