American Kleptocracy: Чому влада не порушила кримінальну справу проти Коломойського

Нарешті Глобальна клептократія стала головною темою. Першим великим проривом стала публікація "Панамських документів" в 2016 році. Нинішні викриття Pandora Papers показують, як мало було зроблено для того, щоб зупинити таку масштабну корупцію, повідомляє 112.ua.

Професор Каліфорнійського університету в Берклі Габріель Цукман оцінив світове офшорне багатство в одну десяту частину всього глобального фінансового багатства. А Сполучені Штати Америки є найбільшою офшорною гаванню в світі з мільйонами анонімних компаній. Найважливіше питання: як краще писати про клептократію, щоб зробити її зрозумілою, щоб з нею можна було ефективно боротися?

У своїй чудовій книзі "Американська клептократія" журналіст-розслідувач Кейсі Мішель дає переконливу відповідь. Геній Мішеля полягає в його оповіданні, яке сплітає воєдино розвиток фінансової таємниці США і контрзаходи з діями в Сполучених Штатах двох великих світових клептократів.

Два лиходія Мішеля-Теодоро "Теодорін" Нгема Обіанг Манге, син диктатора і узурпатор багатою нафтою Екваторіальної Гвінеї, і Ігор Коломойський, продажний український олігарх. У легко читаних розділах Мішель описує, як вони робили свої гроші і як відмивали їх у Сполучених Штатах. Контраст між ними показовий. Теодоріна можна назвати багатим і жорстоким сільським мужланом, а Коломойський, можливо, занадто розумний. Він повинен бути ображений тим, що його поставили в пару з Теодоріном, але вони ілюструють альтернативні стратегії відмивання грошей в США.

Теодорін представляє грубий підхід, заснований на принципі "все йде своєю чергою". Мішель розгортає свою історію так, щоб розкрити основні недоліки американського контролю за відмиванням грошей. Автор починає з самого елементарного прикладу. "З 1995 по 2003 рік через Riggs Bank пройшло 700 мільйонів доларів для режиму Обіанга", - пише Мішель. Внаслідок нових заходів контролю за відмиванням грошей, введених патріотичним актом 2001 року, сім'я Оллбріттон була змушена продати Riggs Bank.

Теодорін, який здається, скоріше, впертим, ніж розумним, не здавався. Після викриття на східному узбережжі він відправився на Західне узбережжя США. Там він знайшов адвокатів, анонімні компанії, нерухомість і продаж пам'ятних речей Майкла Джексона, які не підлягають ніякому контролю за відмиванням грошей. Теодорін продовжував витрачати помітно, як справжній клептократ, - на нерухомість – розкішні автомобілі, літаки, яхти і вечірки.

Витончений український олігарх Коломойський-це цікава протилежність Теодоріну. Всім відомо, що іноземні клептократи купують нерухомість в Нью-Йорку, Майамі і Каліфорнії, а Коломойський відправився в депресивний Клівленд, штат Огайо. Але зробив він це через американського компаньйона, який здавався ангелом-спасителем, хоча таким не був. Через іншого американського компаньйона Коломойський скупив половину американської феросплавної промисловості на депресивному Середньому Заході через хмару анонімних офшорних компаній, дюжина з яких була створена в Делавері.

Велика частина його грошей була отримана від вкладів у найбільшому приватному банку України, "Приватбанку", співвласником якого був Коломойський. Коли в грудні 2016 року український уряд націоналізував його через явне шахрайства, з'ясувалося, що власники зняли з нього 5,5 млрд доларів, велика частина яких була переведена в США через анонімні компанії в Делавері. Мішель зазначає, що Коломойський був головним спонсором нинішнього президента України Володимира Зеленського, що може бути причиною того, що досі український уряд не порушив кримінальну справу проти Коломойського.

Розповідаючи про те, як Теодорін і Коломойський відмивали свої гроші в США, Мішель також оповідає про те, як розвивалися відмивання грошей в США і засоби захисту від нього. Делавер хотів заробити на створенні компаній, і він зробив себе привабливим, запропонувавши секретність 1,5 млн компаній. Інші держави-Вайомінг, Невада та Південна Дакота - пішли за ним, пропонуючи додаткові та альтернативні послуги. Проблема в тому, що федеральні повноваження США настільки обмежені, що федеральний уряд не в змозі підтримувати елементарну прозорість.

Зрештою, Коломойський залишається великою силою в українській політиці, а батько Теодоріна - як і раніше диктатор Екваторіальної Гвінеї. Кожен з них втратив кілька десятків мільйонів доларів в результаті конфіскації американського цивільного майна, але що це для таких мільярдерів? Обидва вони вільно живуть в надзвичайному багатстві, навіть якщо зараз не наважуються приїхати в Сполучені Штати. Очевидно, що Сполучені Штати, швидше за все, ще довго залишатимуться головним центром анонімних компаній, відмивання грошей і клептократії.

Андерс Ослунд

Редакція може не розділяти думку автора висловлювань