Микола Томенко: "А що там з нашими, українськими гнидами?"

Відома фраза Симона Петлюри про те, що «нам не страшні московські воші, нам страшні українські гниди» у воєнний час набуває ще більш актуального звучання. Російська орда вбивць, варварів, ґвалтівників і мародерів військового злочинця Путіна - це ворог вже не лише наш, це ворог всієї світової цивілізації. І тут - все зрозуміло й очевидно.

А от із ворогами внутрішніми, українськими гнидами, справа і складніше й сумніша. Складається враження, що наші високооплачувані владці та правоохоронці або не можуть або не хочуть належним чином боротися з цими гнидами.

Кілька фактів.

20 березня - РНБОУ ухвалило рішення про призупинення діяльності партій зрадників України й слуг Путіна: Медведчука, Киви, Шарія, Мураєва…

Пройшло ще…42 дні війни, поки депутати 3 травня ухвалили Закон про механізм заборони цих партій. Я вже мовчу про визначену депутатами, щонайменше, кількамісячну процеду судового розгляду з цього питання.

Сьогодні 11 травня і Закон не набув чинності, бо досі не підписаний Президентом.

15 березня набув чинності Закон про покарання за колаборацію (співпрацю з окупантами та зраду України).

І що там, за 2 місяці вже посадили хоч одного відповідального посадовця СБУ за здачу Херсонщини чи попа Російської церкви Путіна-Кіріла за співпрацю з окупантами?

12 квітня було затримано одного із співорганізаторів війни Путіна в Україні Медведчука. Пройшов … місяць кровопролитної війни.

І що там із головним зрадником країни - Медведчуком?

Експерти твердять про незаконне вивезення з України під час воєнного стану кількох мільярдів доларів готівкою депутатами та різними чиновниками й бізнесменами.

І що там із справами проти них та продажних митників?

Таких запитань нині - легіон.

Якщо влада думає, що непримиренна боротьба із колаборантами, корупціонерами, мародерами…образно кажучи - українськими гнидами не на часі, то це не просто помилка, це - злочин!