Про це йдеться у матеріалі НВ.
Найбільш постраждала Харківська область, де пошкоджено 156 об’єктів, серед них – три національного значення. Втім, харків’янам вдалося врятувати унікальні архівні матеріали більшості з них, тому там уже складають плани реставрації.
У Києві агресор планував ще у перші дні вторгнення знищити ракетно-бомбовими ударами Національний заповідник «Софія Київська». Проте завдяки міжнародному розголосу варварських намагань москви та захисному укріпленню споруд заповідника українську святиню вдалося врятувати.
У Чернігові повністю зруйнована візитівка міста – будівля обласної бібліотеки юнацтва. Це була споруда 19 ст., побудована меценатом Василем Тарновським. Завдяки ЗСУ місто не було окуповане, а отже, залишилися неушкодженими старовинні церкви, якими відома столиця Сіверщини.
У майже повністю зруйнованому та наразі окупованому Маріуполі російські варвари знищили та розграбували усі місцеві музеї. Зокрема, вже немає художніх колекцій музею Архипа Куїнджі та Центру ім. Куїнджі. Агресор активно проводить зачистку історичної пам’яті містян, насаджуючи думку про Маріуполь як «ісконно рускій город».
Отримати відстрочку від мобілізації зможе більше українців: чоловіків з неоновленими даними закликали звертатись в ТЦК
Мобілізація без ТЦК: що зміниться для військовозобов'язаних
Змусять відповідати за кожну гривню: українців жорстко штрафують за гроші на картках
З 29 листопада Київстар закриває старі тарифи: чого чекати абонентам
Скільки коштуватиме відновлення зруйнованих росіянами українських пам’яток остаточно ще не підраховано. Втім, за інформацією з сайту Мінкультури на реконструкцію лише 20 об’єктів потрібно понад 2 млрд грн. Очевидно, що для реконструкції усіх пошкоджених пам’яток знадобиться набагато більша сума.
Міжнародні організації обіцяють допомогти, проте поки що фінансують лише заходи щодо збереження музейних цінностей. Але не стоїть осторонь вітчизняний соціально відповідальний бізнес. Зокрема, системну роботу зі збереження культурно-історичної спадщини багато років проводить інвестиційна компанія родини Довгих Dovgiy Family Office (далі – DFO).
З перших днів російського вторгнення компанія профінансувала зведення захисних споруд для монументів засновникам столиці Кию, Щеку, Хориву та Либеді на набережній Дніпра та на Майдані Незалежності. Також компанія допомагала рятувати експозицію Національного науково-природничого музею НАНУ, будівля якого постраждала внаслідок російської ракетної атаки на Київ 10 жовтня.
Ще до початку повномасштабної агресії DFO фінансував відновлення мозаїчного панно «Богородиця Нікопея» на фасаді музею «Золоті ворота» в Києві у 2016 році та повну реставрацію будинку купця Новікова (19 ст.) на столичному Подолі у 2018-му. У 2021-му закінчено реставрацію старовинного козацького Храму чудотворця Миколая, побудованого у 1763 році на Чернігівщині. Оновлену церкву перевезли до Національного Музею народної архітектури та побуту Пирогів. Наразі очікуємо на втілення проєкту Re-Forma – перетворення пошкодженої частини 387-річної липи Петра Могили у Києві на сучасний артоб’єкт.
Нагадаємо, що наприкінці жовтня в Києві відбулася міжнародна науково-практична конференція «Культурна спадщина в умовах війни: захист, збереження та реставрація». Організатором заходу виступив Департамент охорони культурної спадщини КМДА, а головним партнером – інвестиційна компанія родини Довгих Dovgiy Family Office.