Про це пише Інформатор.прес з посиланням на колонку експерта.
«Ніхто не заперечує, що в 2022 році Україна вистояла, як і заслуги Валерія Федоровича за цей рік. Претензії почалися за 2023», – пише експерт.
Зокрема, він відзначає відсутність стратегічних успіхів та жодної вдалої контрнаступальної операції, коли підходи і стратегії 2022 року в 2023-у вже не працювали.
При цьому він наводить свої спогади спілкування із знайомим відомим військовим який був дуже здивований, коли зрозумів, що обрана на 2023 рік стратегія наступу виявилася не відволікаючим маневром, а зрештою, попри чималий ресурс, наданий партнерами, виявилася невдалою і не спрацювала.
«Озвучені потреби в мобілізаційному ресурсі, 500 тисяч, свідчать про великі втрати особового складу», – вважає Васильчук і звертає увагу на неефективне використання вже наявного людського резерву: лише близько 150 тисяч солдатів із мільйонної української армії безпосередньо беруть участь у бойових діях. «Це означає, що частина солдатів залишається на фронті протягом двох років без зміни місця служби. За яким принципом визначається, хто саме залишається в тилу?», – задається питанням автор.
Коли скасують графіки відключення світла: хто та як формував черги
Розмір виплат зміниться: що чекає на пенсіонерів у 2025 році
Мобілізацію урівняли для всіх: українцям оголосили вердикт щодо економічного бронювання
Українцям виплатять по 4 500 гривень: кому пощастить отримати допомогу
Васильчук нагадує про заяву Залажуного, що той вчився у начальника генштабу рф валерія герасимова. «При цьому єдина воєнна концепція герасимова – м’ясні штурми. Чому ще можна було в нього навчитися?», – дивується експерт і припускає, що під час спроби контрнаступу українське командування спробувало повторити тактику російських військ. «Люди, які пройшли підготовку в Британії, були кинуті на сильні, міцні та глибоко закопані позиції. Це, ймовірно, призвело до жахливих непоправних втрат», – пише Васильчук.
Він також вказує і на стратегічні прорахунки: перехід до стратегічної оборони, але так виглядає, що в Генштабі ігнорують створення оборонної «лінії Залужного». При тому що російська «лінія суровікіна» стала серйозною перешкодою для українського війська. Навіть на найгарячіших напрямках, наприклад, за Авдіївкою, немає достатніх украплень, стан наявних реально жалюгідний.