Інна Завадська про комплаєнс-контроль в українському бізнесі: стратегія мінімізації ризиків та забезпечення відповідності

Комплаєнс-контроль як формат перевірки на відповідність та дотримання правил поступово займає значне місце у структурі корпоративного управління українського бізнесу різного масштабу, не лише великих міжнародних компаній та банків.

У комплайєнсі починають бачити не лише модне іноземне слово, а й ефективний інструмент мінімізації ризиків, тому варто розглянути це докладно. Насамперед слід навести такі аксіоматичні твердження:

1. Мета будь-якого бізнесу – отримання прибутку.

2. Ризик – невід'ємна частина бізнесу.

3. Запобігти ризикам дешевше, ніж ліквідувати наслідки.

Комплайєнс сприяє як кращої реалізації першого і третього пунктів із зазначеного, так і мінімізації другого. І якщо перше твердження не викликає сумніву, інші слід деталізувати. Вони будуть планомірно розкриті в наступних повідомленнях, а поки що слід з'ясувати, у чому принципова відмінність комплаєнсу від інших різновидів контролю?

Саме комплайєнс спрямований на виявлення та подолання ризиків недотримання компанією вимог законодавства, правил, стандартів та рекомендацій. Проте діяльність комплаєнсу-підрозділу не дублює функціонал інших ланок, а доповнює його.

• Управління ризиками попереджає про ризики.
• Внутрішній аудит наголошує на фактах.
• Комплаєнс-підрозділ захищає від ризиків.

Мета побудови системи комплаєнсу полягає у створенні механізмів виявлення та аналізу ризиків, оцінки та управління такими ризиками та забезпечення захисту від них.

Отже, комплаєнс-підрозділ виконує наступний типовий спектр завдань:

• виявляє у діяльності компанії ризики, здатні призвести до втрат;
• з'ясовує причини, що сприяли виникненню ризиків, наприклад, невиконання працівниками вимог нормативно-правових актів, вказівок чи рекомендацій контролюючих органів;
• виявляє корупційні складові у діяльності працівників компанії;
• встановлює факти конфлікту інтересів у структурних підрозділах підприємства міста і розробляє заходи, створені задля їх усунення;
• бере участь у розробці внутрішніх документів компанії щодо відповідності їх вимог нормам законодавства;
• відповідає за взаємодію з органами контролю (супроводжує перевірки, готує документи на запити, розробляє заходи щодо усунення порушень, дає роз'яснення щодо запитів тощо);
• аналізує клієнтську базу за критеріями її чесноти, інакше – перевіряє наявність санкційної складової;
• працює зі скаргами клієнтів;
• виконує інші моніторингові, налагоджувальні функції, оскільки наданий перелік аж ніяк не вичерпний.